Справа № 2-1357/2010 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року    Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - Льон С.М..

при секретарі  - Гуменюк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про заборону самовільного будівництва та усунення перешкод  в здійсненні права власності, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернулася до суду позовом до ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов’язання знести об’єкт, який останній самовільно прибудував без всяких  дозволів та узгоджень і який  перешкоджає їй в реалізації права користування своєю власністю – підсобним приміщенням – сараєм №3. Вказав, що  в 1996році у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»  була здійснена приватизація квартири АДРЕСА_1, загальною площею 39.7кв.м., в одноповерховому  будинку на чотири квартири, що підтверджується свідоцтвом про право  власності на житло видане 03 грудня 1996року Кіровоградською міської радою.  На прибудинковій території  будинку АДРЕСА_1 розташовані  цегляні сараї, як допоміжні приміщення і які закріплені  за кожною квартирою для зберігання твердого палива. Дані сараї перебували у комунальній власності КРЕП №4 і які мешканці вищевказаних квартир використовували на праві користування для своїх господарських потреб. Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004року допоміжні приміщення  безоплатно передані у власність громадян одночасно з приватизацією житла.  Тому, крайній в ряду сарай за №3, яким  вона користувалась для господарських  потреб з часу отримання квартири став її власністю одночасно з приватизацією квартири, що підтверджується довідкою КРЕП від 30.09.2009року за №476.  Зазначила, що відповідач, який є власником квартири №1 перешкоджає їй користуватись  вищевказаним сараєм, так як самовільно без її згоди та згоди КРЕП №4 розпочав будівельні роботи по прибудові до будинку додаткового приміщення, навпроти входу  до її сараю. Збільшуючи площу будинку ОСОБА_4 закриває прохід  і проїзд до її підсобного приміщення. На звернення з приводу правомірності проведення відповідачем будівельних робіт від міського голови отримала відповідь від 22.09.2009року  за №Г-4774, згідно якої  дозвільні документи на реконструкцію або будівництво будівель та споруд на території домоволодіння по АДРЕСА_1 не готувались. Крім того,  листом від  08.09.2009року за №401 КРЕП №4  повідомив, що  дозволів ОСОБА_4  на будівництво прибудови до квартири не надавав. Проведеною  інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю у Кіровоградській області  перевіркою було встановлено, що ОСОБА_4 будівельні роботи розпочаті самовільно, без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території».  За вказане правопорушення відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу, згідно постанови №934-кд/2009 від 05.10.2009року. Тому, враховуючи викладене просить суд  визнати дії відповідача щодо здійснення будівництва неправомірними  та зобов’язати  прибудову до квартири, як об’єкт самочинного будівництва, знести.

Позивач та його представник  в судовому засіданні заявлені  вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позові.

            Відповідач та його представник   в судовому засіданні вимоги не визнали та пояснили, що дійсно здійснено будівництво прибудови до квартири, а саме, в період з 8 по 11 вересня 2009року злитий фундамент. Дозвіл на прибудову відсутній, оскільки вважав, що даний не потрібен. Штраф за постановою інспекції  архітектурно – будівельного контролю сплатив. Вказав, що прибудова до його квартири не перешкоджає позивачу, так як під’їзду до її гаражу не було і до збудови останньої. Відстань між його прибудовою до  сараю позивача приблизно 2.40метри, що дає змогу при необхідності заїхати та виїхати транспорту.                      

Заслухавши пояснення сторін, їх представників  та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами підлягає задоволенню за таких обставин.

          Згідно ст. 391 ЦК України, власник  майна  має  право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 375 ЦК України визначено, що  власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди,  створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною 1 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.2 ст. 327 ЦК України, управління   майном,   що   є   у  комунальній  власності,  здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

          Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки,  а також належні до них будівлі,  споруди та прибудинкові  території   державної   або  комунальної  власності,  надаються  в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

          У  разі  приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок    використання   земельних   ділянок,   на   яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить  квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 03.12.1996року. З технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_1 встановлено, що квартира №3 розташована на 1-поверсі будинку та складається з однієї кімнати, житловою площею – 21кв.м. та кухні – 7.5кв.м., ванної кімнати – 1.9кв.м. та коридору - 9.3кв.м..  Враховуючи, що вищевказане свідоцтво про право власності на житло  та технічний паспорт видані на прізвище ОСОБА_1., позивачем надано до суду  свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 14.03.1997року, згідно якого ОСОБА_1. змінила прізвище на ОСОБА_1.  Крім того, з матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 знаходяться допоміжні приміщення – цегляні сараї, які закріплені по одному  за кожною квартирою Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004року допоміжні приміщення  безоплатно передані у власність громадян одночасно з приватизацією житла, а тому крайній в ряду сарай за №3, яким  вона користувалась для господарських потреб з часу приватизації квартири перейшов у її власність, що підтверджується довідкою КРЕП №4 від 30.09.2009року за №476.

Крім того, встановлено, що квартири під №1 та 2 в вищевказаному будинку АДРЕСА_1 належать  ОСОБА_4. Оскільки до кожної квартири, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 відноситься певне господарське приміщення, відповідач оформивши право власності на квартири №1 та 2 також отримав у власність  господарські приміщення. Відповідно до розписки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 11.09.2009року, передали ОСОБА_6 належні їм два господарських приміщення на прибудинковій території для влаштування на їх місці гаражу під легковий автомобіль. На час розгляду справи  ОСОБА_6  має  витяг із протоколу засідання постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів від 16.03.2010року щодо надання погодження місця розташування земельної ділянки у власність під будівництво гаража по АДРЕСА_1/ площею 30кв.м..

З’ясовано, що крім вищевказаних осіб на  прибудинковій території свої господарські приміщення мають ОСОБА_6, яка є власником квартири №4, та ОСОБА_7, який є власником квартири №5.  

Встановлено, що  ОСОБА_4 на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 здійснює будівництво прибудови до своєї квартири №1, яке ведеться самовільно без отримання відповідних дозволів та погоджень. Дане підтверджується поясненнями самого відповідача, наданими в судовому засіданні,  протоколом про адміністративне правопорушення у сфері містобудування від 05.10.2009року, постановою  про накладення штрафу за адміністративне правопорушення №934-кд/2009 від 05.10.2009року, згідно якої ОСОБА_4  самовільно без дозволу на виконання будівельних робіт  розпочав будівництво добудови до АДРЕСА_4, а саме – влаштування фундаменту. Крім того, відповідно до довідки КРЕП №4 за №401 від 08.09.2009року останній сім’ї ОСОБА_4 дозволу на будівництво прибудови до квартири не видавав. Єдине, що зроблено ОСОБА_4 це отримано дозвіл на будівництво спірної прибудови від сусідів ОСОБА_7, власників кв. №5 та ОСОБА_6, власниці кв. №4.  

Таким чином, враховуючи викладене суд вважає, що дії ОСОБА_4 з приводу будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_4 проводяться в порушення вищевказаних норм, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 327, 375, 376 ЦК України, 214-215   ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про заборону самовільного будівництва та усунення перешкод  в здійсненні права власності - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_4 за власні кошти знести об’єкт самочинного будівництва – прибудову до квартири АДРЕСА_4.      

Стягнути з ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_1 сплачені судові витрати в  сумі 45.50грн..

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду  Кіровоградської області через даний суд.

Суддя                                                                                                                  Льон С.М.