АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6864/10                                                      Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.

                                                                                          Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Пільщик Л.В.

          суддів:                   Краснокутської О.М.

                                         Сапун О.А.

          при секретарі        Бабенко Т.І.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

        У листопаді 2009 року ОСОБА_4, звернулась до суду  з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення суми боргу.

        В позовній  заяві  зазначила що 26.08.2008р. відповідач ОСОБА_5 позичив у неї 15000 доларів США на строк до 26.08.2009р. Гроші передавалися у присутності ОСОБА_3, яка виступала як поручитель за цим договором. Про отримання вказаної суми відповідач ОСОБА_5 написав розписку, а ОСОБА_6 підписалася у цій розписці як поручитель. У визначений у розписці строк позичальник гроші не повернув.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка  просила  стягнути солідарно з відповідачів на її користь суму боргу у гривневому еквіваленті у сумі 120093 грн., а також понесені нею судові витрати.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений.

Стягнуто  солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, борг у сумі 120093 грн. та понесені позивачкою судові витрати у сумі 1320,93 грн., а всього стягнуто 121413 ( сто двадцять одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 93 коп.

              В апеляційній скарзі  ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити  на новий розгляд.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенні за таких підстав.

        Задовольняючи позовні вимоги до   ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того,що між нею та позивачкою  укладений договір поруки і застосував ст.ст.553,554 ЦК України.        

         Згідно до вимог ст. 553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов”язку

        Між тим  ці обставини,які суд вважав встановленими, є недоведеними і спростовуються матеріалами справи.

        Так, із росписки ОСОБА_5,на яку послався суд у рішенні як на доказ укладання договору поруки, видно,що він взяв у борг у  ОСОБА_4 15 тисяч  доларів США і зобов”язався  повернути гроші 26.08.2009 року.

         У цій розписці крім того, зазначені  паспортні дані поручителя ОСОБА_3, проте  договір поруки, за яким ОСОБА_3  поручається перед кредитором боржника ОСОБА_5. – ОСОБА_4- за виконання ОСОБА_5 свого обов”язку по поверненню  боргу, відсутній.

        Згідно до вимог ч.1  ст.546ЦК України  порука є одним з видів забезпечення виконання зобов”язання.

        Згідно до вимог ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі.Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

       Оскільки договір поруки між ОСОБА_4 і ОСОБА_3., у письмовій формі не укладався, а у розписці,наданій боржником  ОСОБА_1.,зазначені лише  паспортні дані ОСОБА_3, що не може вважатись укладанням  договору у формі, передбаченій законом, то  на підставі  вимог ст.547ч2 ЦК України  договір поруки,укладений в усній формі, є нікчемним, проте суд у порушення зазначених вимог закону  вважав доведеним факт  наявності такого  договору і безпідставно стягнув суму боргу солідарно з боржника ОСОБА_5 і відповідачки ОСОБА_3

     З огляду на зазначене, судове рішення підлягає зміні. В частині стягнення суми боргу  з ОСОБА_1.і у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 належить відмовити.

     Крім того,оскільки у  задоволенні  позовних  вимог до ОСОБА_3  належить відмовити, згідно до вимог  ст.88 ЦПК України із рішення суду належить виключити   висновок  про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат.

    В частині стягнення боргу з ОСОБА_5 в сумі  120093гривні  на користь позивачки висновки суду відповідають обставинам справи , набутим доказам і вимогам  матеріального і процесуального закону,оскільки  за змістом вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі ) у строк та в порядку,що встановлені договором.

     Згідно до вимог ст. 309ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин,що мають значення для справи,які суд вважав встановленими.

      Керуючись ст.ст.   307,309  ЦПК України, колегія суддів, -

                        В И Р І Ш И Л А :

         А пеляційну скаргу   ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2010 року по даній справі змінити.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 120093гривні та понесені судові витрати в сумі 1320гр.93 коп.

          У задоволенні позовних вимог  до ОСОБА_3 відмовити.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: