Справа № 2-2765/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Воробйова А.В.,
при секретарі: Політайко Я.П. ,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є «дитиною війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За позовом просить визнати не правомірними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови у виплаті їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 2006 року по 2009 роки, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування йому підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 по 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача недоплачену суму виплат у розмірі 5132, 10 гривень.
В судове засідання позивач не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності без проведення фіксації судового процесу, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких просить розглянути справу за його відсутності та. відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв’язку з чим, на підставі ст.197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни (посвідчення НОМЕР_1), та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач як дитина війни має право на державну соціальну допомогу, зокрема, на підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України № 489-V від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рн/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, вирішуючи даний спір суд приходить до висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, 2009 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови у виплаті йому підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 2007-2009 р.р, а також про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату йому підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, виходячи зі змісту ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, тому вимоги про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя суми недоплаченої суми соціальної допомоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені цивільно-процесуальним законодавством.
Суддя А.В.Воробйов