Ф
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Постанова
І м е н е м У к р а ї н и
9 вересня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Андрушкевича С.З.
з участю скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня 2010 року про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП по справі щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Житомира, мешканця АДРЕСА_1
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 червня 2010 року о 09-43 год. по вул. Жуйка в м. Житомирі керував автомобілем ВАЗ-21011, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, за що на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 2555 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн.
В апеляційній скарзі на постанову судді ОСОБА_1 просив змінити постанову суду і призначити менш суворе адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Посилався на те, що призначене стягнення є надто суворим, що суд недостатньо врахував його особу, а саме те, що він ніде не працює, не має стабільного заробітку, перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому штраф сплатити не має можливості. Вказував на те, що на його утриманні перебувають дружина та діти, які теж не мають значних доходів, що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному та зробив для себе відповідні висновки, що, на його думку, є пом’якшуючими обставинами.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши скаржника, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 ч. 2 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, застосовуючи адміністративне стягнення до ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, хоча і визначив його у межах, встановлених КУпАП, але при цьому належним чином не врахував особу правопорушника та його майновий стан. У зв’язку з цим дана постанова суду першої інстанції хоча і є законною, але при визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 апеляційним судом визнається необґрунтованою.
Апелянт офіційно не працює, не має стабільного заробітку, має на утриманні дружину , яка теж не має значних доходів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляції підтримав , обґрунтувавши їх вищенаведеними обставинами.
Виходячи із санкції ст. 130 ч.1 КУпАП і врахувавши як всі доводи скаржника про неможливість сплати зазначеного штрафу, так і те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт. Крім того, визначення такого виду та розміру стягнення не є його посиленням відносно до попереднього , застосованого до ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 293 , 294 КУпАП апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня 2010 р. щодо ОСОБА_1 у частині визначення заходу стягнення в межах, передбачених ст. 130 ч. 1 КУпАП, змінити, а саме застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: