УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22-ц/3140 Головуючий у 1-й інстанції Сингаївський О.П. Категорія 27 Доповідач Зарицька Г.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
07 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючої – судді Зарицької Г.В.
суддів: Рафальської І.М., Балашкевича С.В.
при секретарі Пюрі Г.В.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” про стягнення заборгованості за договором депозитного вкладу за апеляційною скаргою відповідача на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2010 року
встановила:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” та просила стягнути з відповідача на її користь 130 000 грн. за депозитним вкладом з нарахованими згідно умов договору відсотками в розмірі 22 100 грн., зобов’язати відповідача сплатити пеню в розмірі 15 545, 83 грн. В обґрунтування вимог зазначала, що 07 травня 2008 року уклала з відповідачем договір строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір” № 409873 строком на 12 місяців, за умовами якого передала, а банк прийняв грошову суму вкладу в розмірі 130 000 грн. і зобов’язався сплачувати відсотки в розмірі 17 % річних. По закінченню строку договору відповідач в порушення умов договору суму вкладу та нарахованих відсотків не повернув, посилаючись на відсутність готівки. Враховуючи наведене, просила задовольнити позов.
У березні 2010 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про уточнення позовних вимог та просила стягнути з відповідача на її користь 130 000 грн. вкладу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення виконання зобов’язання у розмірі 9 230 грн., пеню у розмірі 22 468,61 грн. (подвійна облікова ставка НБУ від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання)
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з філії Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на користь ОСОБА_1 борг за договором депозитного вкладу в розмірі 130 000 грн., пеню у розмірі 22 468 грн. 61 коп., інфляційні в розмірі 9 230 грн., а всього 161 698 грн. 61 коп.
В апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 07 травня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра” в особі т.в.о. начальника відділення №7 філії ВАТ КБ „Надра” Житомирське РУ було укладено договір № 409873 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір” (а.с.8).
Відповідно до умов договору, позивач передала, а банк прийняв на депозитний рахунок вклад в сумі 130 000 грн. строком на 12 місяців.
Пунктом 2.3 договору встановлена процентна ставка в розмірі сімнадцять процентів річних.
14.05.2009 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про повернення суми вкладу та виплату відсотків за ним у зв’язку з закінченням терміну дії договору (а.с.12).
Листом від 18.05.2009 року позивачці відмовлено у виплаті суми депозиту з посиланням на реалізацію плану фінансового оздоровлення (а.с.13).
Постановою Правління Національного банку України №59 від 10 лютого 2009 року Відкритому акціонерному товариству комерційний банк „Надра” призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік – з 10.02.2009 р. до 10.02.2010 р. та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку на цей же строк введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Правління Національного банку України №452 від 05 серпня 2009 року дія мораторію продовжена строком на шість місяців – з 11.08.2009 р. до 10.02.2010 р., крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.
Відповідно до ч.2 ст.58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 року №2121-111 з відповідними змінами банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Оскільки на момент ухвалення рішення термін дії договору банківського вкладу та строк дії мораторію закінчився, то задовольняючи вимоги про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.1060 ЦК України та обґрунтовано стягнув з відповідача 130 000 грн. за договором депозитного вкладу.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені у сумі 22 468,61 грн. та індексу інфляції за весь час прострочення, суд виходив з вимог ст.ст. 546, 548, 549, 625 ЦК України.
Проте, такого висновку суд дійшов внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини.
Відповідно до ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Відносини банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, регулюються положеннями про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського рахунку.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч.1 ст.1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти (ч.ч. 1, 5 ст.1061 ЦК України).
У порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції в достатній мірі не з’ясував характер спірних правовідносин та помилково застосував до регулювання правовідносин сторін загальні положення про зобов’язання, а саме: сплата боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, стягнення пені.
Положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР, на який посилалася позивачка, як на підставу своїх вимог про стягнення пені, на дані правовідносини також не поширюється.
За таких обставин, рішення в частині вимог про стягнення пені та індексу інфляції за час прострочення сплати боргу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” задовольнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 квітня 2010 року в частині задоволення вимог про стягнення пені у розмірі 22468 грн. 61 коп. та інфляційних у розмірі 9230 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені та інфляційних відмовити за безпідставністю.
У решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: