Судове рішення #10950047

Справа № 2-392/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

      27  липня  2010 року                                                                                                          смт.Рокитне

     Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі : головуючого судді  Комзюк А.Ф.,  при секретарі  Гіс В.Л., за участю позивача  ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,  

в с т а н о в и в:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу згідно  договору позики.

     Згідно позовної заяви 22 червня 2009 року  позивач передав  відповідачу ОСОБА_2 гроші в сумі 15000 гривень. Відповідно до розписки відповідач  зобов’язана була повернути гроші   на протязі двох тижнів, тобто 06 липня 2009 року. Проте, позичені гроші відповідач не повернула. Після закінчення  терміну, передбаченого розпискою, позивач неодноразово звертався до  ОСОБА_2 з нагадуванням про добровільне  виконання умов договору позики та повернути гроші, але відповідач на вказані  нагадування не реагує. Відповідно ч.1 ст.1049 ЦК України  позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строки та в порядку, що встановлені договором.

     В судовому засідання позивач  ОСОБА_1  позовні вимоги  підтримав  та пояснив суду, що 22 червня 2009 року він позичив  ОСОБА_2 гроші в сумі 15 тисяч гривень. Згідно домовленості, відповідач мала повернути гроші  через  два тижні, про що  написала і боргову розписку. Але у  вказаний строк  гроші  відповідач не повернула. Через  деякий час він знову звернувся до неї , але  та відповіла, що гроші віддасть пізніше. Згодом  відповідач  взагалі почала уникати його, на телефонні дзвінки не відповідає. Просить стягнути з відповідача на його користь 15000 тисяч гривень, наданих  їй згідно  договору позики від 22 червня 2009 року, витрати понесені на послуги адвоката в сумі 200 гривень та судові витрати по справі.

     Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явилась,  про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином,  про наявність поважних причин неявки до суду не сповістила, заяви про відкладення розгляду справи не надала. Суд вважає за можливе  провести розгляд справи у відсутності відповідача.

     Суд, заслухавши пояснення позивача, свідків,  вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши  їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню  в повному обсязі  з наступних підстав.

     Свідок  ОСОБА_3 пояснила, що  у червні 2009 року ОСОБА_2 попросила   позичити гроші в сумі  15 тисяч гривень. Вона їй відмовила, але сказала, що порадиться з чоловіком. Через кілька днів вона знову  звернулася до неї з тим же проханням. Чоловік був проти, але  вони вирішили позичити їй  вказану суму грошей.  22 червня 2009 року ОСОБА_2 приїхала  на власному автомобілі в м.Рівне і вони зустрілися в обумовленому місці. Вона з дітьми залишилися у своєму автомобілі, а чоловік  взяв гроші і пішов до ОСОБА_2 в автомобіль, який стояв з протилежної сторони дороги.  Чоловік передав  відповідачці гроші, вона їх перерахувала і написала йому розписку.  Через п’ятнадцять  днів  гроші відповідач не повернула. Вони звернулися до неї, але вона відповіла, що віддасть гроші трохи пізніше. У березні 2010 року  при черговій розмові відповідач  написала ще одну розписку про те, що поверне гроші  з відсотками до 25 березня 2010 року. Після того, вона  на телефонні дзвінки не відповідала, почала їх уникати.

     Свідок ОСОБА_4 пояснила, що  у червні 2009 року вона була з батьками в автомобілі коли ті зустрічалися з ОСОБА_2 і позичили їй гроші в сумі 15 тисяч гривень. Коли батько  передавав гроші  відповідачці вона знаходилась  на задньому сидінні їхнього автомобіля. Так як  вікна у  обох автомобілях були не затемнені, то вона  добре бачила, як батько передав гроші відповідачці. Пізніше  у її присутності батьки  неодноразово телефонували до ОСОБА_2 з проханням повернути  борг, але  гроші  їм не повернули.        

     Згідно ст. 1046 ЦК України  договір позики є укладеним з моменту  передання грошей або інших речей,  визначених  родовими ознаками.

     Частиною .2 статті 1047 ЦК України передбачено, що   на підтвердження  укладеного договору позики та його умов  може бути представлена розписка позичальника  або інший документ, який   посвідчує передання йому  позикодавцем визначеної грошової суми.    

     В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини, за умовами яких позивач передав грошові кошти, а відповідач зобов’язаний у двотижневий термін  та в  повному обсязі повернути  позику. Проте, взяті на себе зобов’язання відповідач не виконала.  

     В силу вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

     Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

     Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     Як вбачається  з розписки від 22 червня 2009 року,  ОСОБА_2 отримала у ОСОБА_1 гроші в сумі  15000 гривень та зобов’язується їх повернути  на протязі двох тижнів (а.с.   ).

      Розпискою від 22 березня 2010 року ОСОБА_2 підтверджує, що відповідач отримала  у ОСОБА_1   у  борг 15000 гривень, які зобов’язується  повернути до 25 березня 2010 року (а.с.   ).

     В силу вимог ч.1 ст.1049  ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строки та в порядку, що встановлені договором.

     Суд присуджує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача  ОСОБА_1  заборгованість  за договором позики  в сумі 15000 гривень.

     Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача  витрати  на правову допомогу в сумі 200 гривень та витрати по сплаті ним  судового збору в розмірі 51 гривні і  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 гривень, що підтверджується документально  (а.с.       ).

     Керуючись ст.526, 527,530,  1046- 1049 ЦК України, ст.ст.10,60,84, ст.88, 209, 213-215  ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.

     Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жительки АДРЕСА_2  на  користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1 заборгованість за договором  позики від  22 червня 2009 року  в сумі   15000 (п’ятнадцять тисяч) гривень , витрати, пов’язані з оплатою  правової допомоги адвоката в сумі 200 (двісті) гривень та судові витрати по справі в сумі 171 (сто сімдесят одна) гривня.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги.

     Рішення також може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення  рішення.

     У випадку не подання заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але в подальшому не подано апеляційну скаргу в двадцятиденний строк, то рішення набирає законної сили.

               

Повне рішення складено 30 липня 2010 року.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської  області                                                                                                  А.Ф.Комзюк            

  • Номер: 6/496/10/19
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-392/10
  • Суд: Біляївський районний суд Одеської області
  • Суддя: Комзюк Алла Федорівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.10.2018
  • Дата етапу: 06.03.2019
  • Номер: 2-392/10
  • Опис: про визнання протиправною бездіяльність УПФУ та зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-392/10
  • Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області 
  • Суддя: Комзюк Алла Федорівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.06.2010
  • Дата етапу: 29.06.2010
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація