РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Луніна С.В.

Суддів                        - Берещанської І.І.

- Чистякової Т.І.

При секретарі  - Джемілєвій А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу кафе, повернення сплачених сум, стягнення збитків і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання недійсним договору купівлі-продажу кафе, повернення сплачених сум, стягнення збитків і моральної шкоди

Вимоги мотивовані тим, що 17.06.2005 р. сторони в простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", яке розташоване по вул. АДРЕСА_1 М.Євпаторія за 55000 доларів США. У цей же день за умовами договору він передав відповідачу 10000 доларів США. Як вважає позивач, відповідач ввів його в оману, невірно вказавши площу кафе, не повідомив про самовільні будівлі, а також про ускладнення з отриманням державного акту на землю. Не знавши про це, 13.07.2005 р. він передав йому ще 10000 доларів США, після чого настояв на оформленні угоди нотаріально. 25.07.2005 р. нотаріус відмовив в оформленні угоди у зв'язку з відсутністю державного акта на земельну ділянку. На вимогу повернути гроші, відповідач відмовився, посилаючись на відсутність коштів. Позивач просить визнати угоду недійсною, стягнувши з відповідача 20000 доларів США, що еквівалентно 101100 грн. Позивач також вважає, що він зазнав збитків, не отримавши запланований прибуток, тому що відповідач не допустив його до роботи в кафе, і просить стягнути не одержаний прибуток у подвійному розмірі у сумі 29652 грн. 50 коп. Крім того, позивач вважає, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку від мотивує тим, що він зазнав нервового стресу, що підірвало його здоров'я. Просить стягнути моральну шкоду у розмірі 100000 грн. і судові витрати у розмірі 1700 грн.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що 17.06.2005 р. при укладанні попереднього договору позивачеві було відомо про труднощі з одержанням

Справа № 22-1622/2006 р.               Головуючий у першій інстанції-Кротова Л.В.

Доповідач Чистякова Т.І.

- 2 -

державного акту на земельну ділянку. Відповідач стверджує, що 10000 доларів США були передані 13.07.2005 р. відповідачем у якості завдатку. Вважає, що завдаток повертати не зобов'язаний, тому що від купівлі кафе відмовляється ОСОБА_1., тобто особа, яка внесла завдаток. Вимоги про стягнення не одержаного прибутку і стягнення моральної шкоди вважає необгрунтованими.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 24.10.2005 р. позов задоволено частково. Договір купівлі-продажу кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого по вул. АДРЕСА_1 М.Євпаторія, укладений 17.06.2005 р. ОСОБА_2. і ОСОБА_1., визнано недійсним. На користь позивача з відповідача стягнуто 101100 грн. у рахунок повернення сплачених сум, 20000 грн. - у відшкодування збитків, 20000 грн. - у рахунок відшкодування моральної шкоди і судові витрати - 1418 грн. 50 коп.

Додатковим рішенням того ж суду від 17.01.2006 р. в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3. - представник ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача і представників позивача і відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення заявлених вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно зі ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до вимог ст. 215, 216 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2005 р. ОСОБА_1. і ОСОБА_2. у простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", яке розташоване по вул. АДРЕСА_1 М.Євпаторія. Згідно з умовами договору: продаж вчинено 55000 доларів США, завдаток у сумі 10000 доларів США покупцем вноситься в день підписання договору, іншу суму зобов'язаний сплатити до 01.10.2005 р. До виплати всієї суми експлуатація кафе здійснюється ними спільно в рівних частках. Продавець зобов'язується продовжити оформлення документів на землю, а покупець зобов'язується нести витрати по оформленню землі та нотаріальному оформленні договору, та надавати організаційно - правову допомогу.

Виходячи із умов договору, зокрема п.1, сума, еквівалентна 10000 долларів США була передана позивачем відповідачу в день підписання договору, тобто 17.06.2005року. Із сенсу договору вбачається, що без внесення цієї суми, підписання договору взагалі було б неможливим.

Отримання     відповідачем              10000 долларів     США      13.07.2005року

підтверджується його власноручною розпискою і не заперечувалось ним у судовому засіданні.

Таким чином, оскільки сторонами не було дотримано вимог закону про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору, то є підстави для визнання цього договору недійсним і застосування правових наслідків недійсного правочину. Матеріалами справи підтверджується і сторони цього не заперечували, що кафе

«ІНФОРМАЦІЯ_1» фактично позивачу не передавалось і на час розгляду справи знаходиться у відповідача, тобто передавати кафе його власникові позивач не повинен. Між тим, відповідач повинен повернути позивачеві грошові суми, отримані на виконання договору, а саме суму, еквіваленту 20000 доларів, що на час розгляду справи становить 101100 гривен.

Доводи відповідача про те, що отримана ним сума є завдатком і не повинна повертатись, не відповідають вимогам законодавства.

Так, відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються у тому розмірі, в якому вони давались.

Договір між сторонами по справі не був укладений, оскільки не було додержало обов'язкової для цього нотаріальної форми.

Таким чином, сплачені позивачем в рахунок виконання договору платежі не можна визнати завдатком, вони є авансовими платежами і підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Доводи відповідача про те, що договір від 17.06.2005року є попереднім договором не ґрунтуються на законі, оскільки ч.І ст. 635 ЦК України передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Колегія суддів вважає не підлягаючими задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків та моральної шкоди, оскільки такі вимоги необгрунтовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Вимагаючи стягнення збитків та моральної шкоди, позивач не надав суду доказів вини в цьому відповідача. Так, відповідно до умов п.5 договору від 17.06.2005року позивачу було відомо про те, що документи на землю належним чином не оформлені. Доводи позивача про те, що йому було невідомо про самочинні прибудови також не підтверджується матеріалами справи. Посилання позивача на те, що він не був допущений до експлуатації кафе, безпідставні, оскільки, як пояснив його представник, позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності і не має підстав для експлуатації кафе.

Відповідно до п.З ч.І ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Виходячи з наведеного, та керуючись ст. 303, 307, 309, 315, 317 ЦПК

України, колегія суддів,    ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2005 р. скасувати. Ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого по вул. АДРЕСА_1 М.Євпаторія, укладений 17.06.2005 р. ОСОБА_2. і ОСОБА_1.. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену на виконання договору суму 101 100 гривен (сто одна тисяча

-4-

сто гривен) та державне мито у сумі 1011грн, а всього 101111грн ( сто одну тисячу сто одинадцять гривен).

В   задоволенні   позову   ОСОБА_1  до   ОСОБА_2 про стягнення збитків та моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: Лунін С.В.      Берещанська І.І.         Чистякова Т.І.