Справа № 1-187|10

                      П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    20 вересня 2010 року                     Виноградівський районний суд Закарпатської області

            в особі судді                     Рішко Г.І.

            при секретарі                     Стрижак О.М.

            за участі прокурора                 Стільника А.М.

            представника потерпілого             ОСОБА_1

            захисника                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів кримінальну справу про обвинувачення

            ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

            уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця,

            з середньою освітою,непрацюючого, вдівця, раніше

            несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24 серпня 2009 року приблизно о 8 год.15 хв., підсудний ОСОБА_3,  керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Чкалова в м.Виноградові в напрямку вулиці Ардовецької в районі будинків №№ 43-45, виконуючи маневр обгону на перехресті вулиць Чкалова-Некрасова, допустив зіткнення  передньою правою частиною автомобіля, яким керував, з велосипедом, яким керував потерпілий ОСОБА_4, який рухався  в попутному  напрямку в результаті чого ОСОБА_4 отримав тілесні пошкодження у вигляді закритого перелому лівої стегнової кістки, які згідно висновку  судово-медичної  експертизи № 304 від 9.09.09 р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості. Підсудним  ОСОБА_3 порушені  вимоги п.п. 11.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України,  тобто мав місце  факт руху зі швидкістю, що перевищує допустиму для руху в населених пунктах та застосування ним маневру об»їзду велосипедиста та виїзду автомобіля на смугу зустрічного руху, хоча  цей маневр не передбачений та заборонений  вимогами п.12.3 ПДР, оскільки цей пункт у випадку виникнення небезпеки для руху передбачає тільки екстренне  гальмування аж до повної зупинки транспортного засобу і дозволяє маневр об»зїду тільки перешкоди, а не рухомого об»єкту та не застосування ним екстреного гальмування та зупинки в момент, коли у нього була  технічна можливість попередити ДТП.

Підсудний ОСОБА_3 вину свою в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що 24 серпня 2009 року   вранці він віз на автомобілі «Mitsubishi Lanser»   невістку на роботу . Рухаючись по вулиці Комунальній, він переїхав перехрестя  вулиць Комунальна-І.Франка та продовжив рух прямо, де вкінці вулиці Комунальної  виїхав на вулицю Чкалова і рухався в напрямку вулиці Ардовецької зі швидкістю 60-70 км за годину і побачив, що з вулиці Космонавтів на вулицю Чкалова виїхав  велосипедист, який рухався попутному напрямку. Він, підсудний, почав виконувати маневр обгону і коли він  наблизився до велосипедиста, останній несподівано для нього  різко вивернув кермо  велосипеда і почав рухатися наліво в бік вулиці Некрасова, впоперек автомобіля яким керував він, підсудний. З метою уникнення наїзду  він почав гальмувати і  викрутив кермо автомобіля вліво, виїхавши на зустрічну смугу руху і в цей час велосипедист заїхав у праве переднє крило автомобіля. Він, підсудний, зупинив автомобіль, підійшов до потерпілого і попросив жінку, яка вийшла з будинку,  викликати швидку допомогу. Жаліє і переживає за те, що сталося.

                Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників  судового розгляду обмежується  допитом підсудного, який повністю визнав себе винним. Дослідження решти доказів, що стосуються обвинувачення, вважати недоцільним.

Оцінивши зізнання підсудного в сукупності з іншими зібраними доказами, суд вважає, що юридична кваліфікація  дій підсудного ОСОБА_3 за ст.286 ч.1 КК України  як порушення правил  безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, є правильною.

В кінці судового слідства підсудний ОСОБА_3 заявив клопотання  про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв»язку з  примиренням з потерпілими.

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечує проти звільнення  підсудного від кримінальної відповідальності і закриття справи.

    Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання.

    Заслухавши думку прокурора, перевіривши матеріали справи, суд вважає,  клопотання підсудного підлягає до задоволення.

 Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

    Злочин, який скоїв підсудний,  відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

    Із матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_3  по місцю проживання характеризується виключно позитивно /а.с.103/, він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався / а.с.106/, на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психітра не перебуває /а.с.101/, потерпілий ніяких претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має і просить провадження в справі закрити .

    При викладених обставинах, суд вважає, що клопотання  про звільнення  ОСОБА_3  від кримінальної відповідальності підлягає до задоволення.

    Керуючись ст.8 КПК України, ст.46 КК України,

п о с т а н о в и в :

    Клопотання задовольнити.

    Звільнити   ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця АДРЕСА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.286 ч.1 КК України, а провадження в справі, закрити.

    Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд відносно  ОСОБА_3., скасувати.

    На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  протягом 15 діб з моменту його проголошення через районний суд.

    Головуюча:                                 Рішко Г.І.