САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 2-п-5/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
09 червня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та Територіальної громади міста в особі Дніпропетровської міської Ради, треті особи: Самарська районна у м. Дніпропетровську Рада та Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом, -
ВСТАНОВИВ:
12.06.2007 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської Ради, треті особи: Самарська районна у м. Дніпропетровську Рада та Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадщину за законом. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 31.03.1989 року між нею та ОСОБА_3 у відділі РАЦС Стахановського міського управління юстиції Луганської області був зареєстрований шлюб. В 1996 році позивач разом з чоловіком, його матір’ю ОСОБА_4 та сестрою ОСОБА_5 емігрували до Німеччини. На Україні залишився АДРЕСА_1, який належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй 1/6 частку у АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги є її мати ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, оскільки зберігала у себе правовстановлюючий документ на 1/6 частку ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з 5/6 часток у АДРЕСА_1. Єдиним Спадкоємцем першої черги є її син ОСОБА_3, який фактично прийняв спадщину, шляхом зберігання правовстановлюючих документів на будинок. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина на АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги є його дружина ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину, оскільки постійно з ним проживала. Інших спадкоємців не має. 18.10.2006 року ОСОБА_6 звернулася до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріуса їй було відмовлено. Позивачка просила встановити той факт, що ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_4, встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини, після смерті ОСОБА_5, встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4, визнати право власності на спадщину за законом в порядку спадкування за законом на АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив встановити факт родинних відносин та визнати за ОСОБА_1 право власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3
Представник відповідача Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, у зв’язку з чим, суд вважає за можливе застосувати положення ст.ст. 224-225 ЦПК України розглянути справу заочно.
Представник третьої особи Восьмої Дніпропетровської нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник третьої особи Самарської районної в м. Дніпропетровську ради в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав громадян.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджена як ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується перекладом свідоцтва про смерть (а.с.10).
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_8, вбачається що її матір’ю є ОСОБА_9 (а.с.9).
Із свідоцтва о смерті ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається, що її дівоче прізвище було ОСОБА_9 (а.с.11).
Таким чином суд доходить до висновку, що ОСОБА_5 є рідною донькою ОСОБА_4 , отже, існують усі підстави для встановлення факту родинних відносин.
Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству й тягне для позивача юридичні наслідки, які мають для нього значення.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного терміну, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
У судовому засіданні було встановлено, що АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності (а.с. 12-13).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 (а.с. 10). Після її смерті, відкрилась спадщина на належну їй 1/6 частку у АДРЕСА_1.
В силу ч.1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_5, спадщину фактично прийняла ОСОБА_4, яка є її матір’ю, зберігаючи у себе правовстановлюючий документ на 1/6 частину будинку, але не оформила своїх спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 (а.с. 11). Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з 5/6 часок у АДРЕСА_1. Єдиним спадкоємцем першої черги є її син ОСОБА_3, який фактично прийняв спадину після померлої.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 (а.с. 8). Спадкоємцем першої черги є позивачка ОСОБА_6, що фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала з померлим. Інших спадкоємців не має.
Допитаний свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_4 в 1992 році виїхала до Німеччини. В 1994 році приїхала в Україну за документами та дочкою ОСОБА_5 і знову повернулась до Німеччини. В 1996 році вона забрала до себе сина та дочку ОСОБА_1. Потім коли вона телефонувала то повідомила, що її дочка ОСОБА_5 захворіла.
18.10.2006 року ОСОБА_1 звернулась до Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріуса їй було відмовлено.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала з померлим і фактично прийняла спадщину, отже, існують усі підстави для встановлення факту родинних відносин, та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст. 524, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 224-225, 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_5 є рідною донькою ОСОБА_4.
Встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини у вигляді 1/6 частин АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді 5/6 частин АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4, що померла 11 липня 1999 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_5, на АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.П.Румянцев