САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-а-19/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження УДАІ Власенко І.А. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження УДАІ Власенко І.А. про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 22.05.2009 року вона отримала постанову (з доданням фотокартки, зробленої за допомогою технічного приладу «Візір»), винесену відповідачем, якою на неї за порушення правил дорожнього руху 27.04.2009 р. накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300,00 грн. Стягнення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та пов’язано з перевищенням швидкості руху у населеному пункті.  Під час керування автомобілем водія ніхто не зупиняв, не роз’яснював права і не складав оскаржувану постанову, чим порушили його права передбачені ст. 268 КУпАП. Крім того, по отриманій фотокартці не можна встановити місцевість, де зафіксоване правопорушення. Прилад «Візір» не є автоматичним, оскільки працює виключно за допомогою людини. Постанова не містить даних про те, що співробітник державної автомобільної інспекції, який здійснював фотографування, пройшов відповідну підготовку для роботи із цим приладом. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про  визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови.

Позивач до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій підтримував позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Враховуючи наявність клопотань позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутність, суд, у відповідності до ч.3 ст.122 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.04.2009 р. відповідачем було винесено постанову серії АЕ №158429, відповідно до якої позивач 27.04.2009 р. о 10 год. 35 хв. на Південному мосту в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем марки «Міцубісі», державний номерний знак – НОМЕР_1, рухалась в населеному пункті  зі швидкістю 89 км/год, тобто перевищила встановлену швидкість на 29 км/год., чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 8).

До постанови було додано фотокартку, на якій зафіксовано дату, час, швидкість, марка автомобіля та його номерний знак (27.04.2009 р., 10.15 год., марка «Міцубісі», державний номерний знак – НОМЕР_1) (а.с. 4).

Постанова була отримана позивачем 22.05.2010 року  про що свідчить поштовий штамп на конверті (а.с. 7).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином Законом встановлена презумпція винності суб’єкта владних повноважень по зазначеній категорії адміністративних справ.  

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки позивач протягом 10 днів з дня, коли дізнався про притягнення до адміністративної відповідальності, своєчасно звернувся з позовом до суду, то, у відповідності до ст. 289 КУпАП, строк звернення до суду має бути поновлено.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У судовому засіданні було встановлено, що до оскаржуваної постанови було додано фотокартку автомобіля, виконану відповідачем за допомогою приладу «Візір» № 0812585.

Водночас з фотокартки не видно дорожньої обстановки та ділянки дороги, де було проведено фотозйомку, що не дає суду можливості достовірно встановити, чи рухався автомобіль, чи рухалися поряд інші автомобілі, яка є дорожня розмітка, а головне – чи дійсно автомобіль рухався на відрізку шляху, де максимальна швидкість руху обмежена на позначці 60 км/год.

Як зазначено в постанові, вона винесена за результатами застосування фіксації порушень правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у відповідності зі ст. 141 КУпАП.

Даних про те, що фіксацію здійснено приладом, який працював в автоматичному режимі, в протоколі не зазначено.

Прилад «Візір», яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень правил дорожнього руху, не є автоматичним спеціальним засобом фото- та відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника державної автомобільної інспекції, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість або об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 141 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме спеціальними засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі.

Таким чином, відповідач при документуванні правопорушення безпідставно застосував положення ч. 6 ст. 258 КУпАП, у зв’язку з чим протокол не складав, а обмежився фото-фіксацією певної події.

Вказаними діями відповідач порушив, передбачені ст. 268 КУпАП права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права при розгляді справи.

Не відповідають такі дії відповідача й вимогам ст. 33 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення. Тобто при накладанні стягнення відповідачем не врахована особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.  

Крім того, зазначені дії відповідача не сприяють виконанню основних завдань міліції і, зокрема, державної автомобільної інспекції з профілактики та припиненню правопорушень.

До використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише ті співробітники, які вивчили Інструкцію з   діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції МВС України, затверджену наказом МВС України від 13.11.2006 р. № 1111, та склали заліки з використання цих приладів. Виходячи з цього, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітника, який використовував спеціальний засіб нагляду, зокрема, прилад «Візір».

Водночас у постанові про адміністративне правопорушення немає відомостей про складання заліку відповідачем та допущення його до використання цього спеціального засобу нагляду та сертифікату приладу «Візір» та не зазначено, що саме ним зроблений фотознімок (у постанові зазначено, що відповідач лише розглянув матеріали про адміністративне правопорушення).

Таким чином, у постанові відсутні відомості про те, в якому порядку, ким та яким чином був зроблений фотознімок, на підставі якого відповідач вважає, що позивач порушив швидкісний режим.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В судове засідання відповідач не з’явився та не надав доказів щодо правомірності свого рішення або заперечень проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені у засіданні обставини, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ №158429 від 27.04.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та відсутність події та складу правопорушення, у якому позивача визнано винним оскаржуваною постановою.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 251, 258, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 7-12, 14, 15, 17, 19, 69-71, 86, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов   ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження УДАІ Власенко І.А. щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ № 158429 від 27.04.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї штрафу у сумі 300 грн.

Скасувати постанову АЕ №158429 від 27.04.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї штрафу у сумі 300 грн., як незаконну. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.  

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                         О.П.Румянцев