У Х В А Л А                         Справа № 2-575

                                                                 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И               2010 рік

21 вересня 2010 року                                                                                                                           м. П’ятихатки

           Суддя П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Забродіна О.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна” про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

           ТОВ „ОТП Факторинг Україна„ звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями.

           ТОВ „ОТП Факторинг Україна” у поданій до суду заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідачів, де б воно не знаходилося, обмежити право виїзду відповідачів за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

           Заява  ТОВ „ОТП Факторинг Україна” підлягає поверненню заявникові без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

           Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

           Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст. 151 ЦПК України).    

           Згідно  з ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

           У поданій до суду заяві  заявником зазначений вид забезпечення позову, але відсутнє обґрунтування  його необхідності, не зазначений перелік майна, цінностей, на які слід накласти арешт, їх місцезнаходження та вартість, підтвердження належності такого майна відповідачам на праві власності, рахунки, на яких знаходяться вклади відповідача, найменування банку, тощо.

           Що стосується питання тимчасового обмеження права виїзду ОСОБА_1, ОСОБА_2 за межі України, затримання або вилучення паспорта вважаю, що в цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України  кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний  вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закон України від 21 січня 1994 року „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України  і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

         Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В:

    Повернути заяву товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна” про забезпечення позову  заявникові без розгляду.

             На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її отримання  до апеляційного суду Дніпропетровської області через П*ятихатський районний суд.  

    Суддя: