РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-1461/10

09 вересня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: ЯНЖУЛИ С.А.

при секретарі: ЛИМАН Н.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи виконавчий комітет Першотравенської міської ради та Першотравенський МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області   про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до Першотравенського міського суду з позовом до відповідачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він є власником ? частки квартири АДРЕСА_1. Власником другої частки зазначеної квартири була його дружина ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після її смерті він фактично вступив в право спадкування її частки, але свідоцтво на право спадкування він не отримав. 07.11.2005 року до нього звернулася дружина його онука ОСОБА_2 з проханням зареєструвати її в його квартирі до вирішення питань, пов’язаних з її власним житлом. Сумісно з відповідачкою в квартирі була зареєстрована і її донька, а його правнучка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після реєстрації місця проживання, відповідачки поселилися в його квартирі і проживали до 2008 року, а з 2008 року і по теперішній час вони мешкають в своїй квартирі по АДРЕСА_2. Він пропонував відповідачкам зареєструватися за місцем фактичного проживання, але вони відмовлялися. В зв’язку з тяжкою хворобою  та необхідністю стороннього догляду за ним, він змушений був поселитися в квартирі своєї доньки. Він не може утримувати свою квартиру самостійно. З цієї причини виникла необхідність продавати квартиру, а кошти від її продажу витратити на своє лікування. З цієї причини, він звернувся з даним позовом до суду.

 Просить суд винести рішення, яким визнати відповідачок такими, що втратили право користування  житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, зобов’язати відділ державної реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти  з реєстрації за вказаною адресою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 з позовом погодилася частково, згідна, щоб її зняли з реєстрації, а доньку залишити зареєстрованою у вказаній квартирі.В судовому засіданні пояснила, що дійсно вона разом з своїм чоловіком та донькою в 2005 році зареєструвалася в квартирі АДРЕСА_1, яка належить дідусю чоловіка ОСОБА_7 В 2008 році вони переїхали на постійне проживання в іншу квартиру, але мешкають там без реєстрації. Вона згодна з позовом в частині визнання її такою,що втратила право користування зазначеним житловим приміщенням, але просить суд не визнавати такою її доньку відповідачку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах неповнолітньої дитини, так як донька має право на житло разом з батьком.

 Представник третьої особи виконавчого комітету Першотравенської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала частково і пояснила суду, що не заперечує проти того, щоб визнати ОСОБА_2 такою, яка втратила право користування спірною квартирою, так як дійсно, вона фактично з 2008 року мешкає за іншою адресою, комунальні та інші витрати по утриманню зазначеної квартири не несе, але просить суд в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 не визнавати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Представник третьої особи Першотравенського МВ ГУМВС України в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Дійсно позивач ОСОБА_5 являється власником ? частки квартири АДРЕСА_1, Дніпропетровської області, що підтверджується  копією свідоцтва про право власності на житло № 1588 від 14.01.1994 року. Власником іншої ? частки квартири була його дружина ОСОБА_6.

Копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 04.01.2003 року підтверджується, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в м. Першотравенську Дніпропетровської області.

Копією виписки з фінансово – особового рахунку від 29.06.2010 року підтверджується, що наймачем квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області є ОСОБА_7 Крім нього в даній квартирі зареєстровані онук ОСОБА_8, дружина онука ОСОБА_2 та правнучка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Актом від 29.06.2010 року підтверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, але в ній не мешкають по теперішній час.

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

У відповідність ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У відповідність ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»  неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

У відповідність ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

За таких обставин суд вважає,  що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, визнавши  лише відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст.10, 212, 214-215 ЦПК України, ч.1,2 ст.71, ст.72 ЖК України, ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»,Ж ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» суд,-

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 Дніпропетровська область.

Зобов’язати відділ державної реєстрації фізичних осіб Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_2, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область.

           В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                           С.А.ЯНЖУЛА.