У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.
секретаря Курташ С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі на постанову Городенківського районного суду від 21 грудня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Городенківського районного суду від 21 грудня 2009 року задоволено частково ОСОБА_1, зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 13.08.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням раніше отриманої допомоги.
В решті позовних вимог відмовлено.
На дану постанову Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що судом не враховано того, що в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано в ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», згідно якої при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, такий розмір пенсії за віком ____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-2090/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Ничик Г.І.
Категорія 57 Доповідач Пнівчук О.В.
застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за даним Законом.
Механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватись пенсії дітям війни - відсутній.
На думку апелянта не взято до уваги те, що нарахування та виплати пенсій проводяться виключно до конкретних напрямів витратної частини бюджету ПФУ, а також не враховано, що позивач не вказав щодо поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду, а тому в задоволенні позову слід відмовити за пропуском строку звернення з позовом до суду.
Апелянт просив постанову суду скасувати.
Представник апелянта - Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі та ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відноситься до категорії громадян, яким надано статус дитини війни та має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». .
Відповідно до статті 6 даного Закону в редакції, яка діяла на період спірних правовідносин, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" якими обмежено розмір підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 вищеназваного закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило та на звернення позивача неправомірно відмовило у здійсненні таких нарахувань та виплат.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору згідно ч. 4 ст. 9 КАС України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта що неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 зазначеного Закону застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Необґрунтованими є посилання відповідача на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду, оскільки судом задоволено позов частково в межах строку звернення з позовом до суду, а саме зобов»язано відповідача провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни за період з 13.08.2008 року по 31.12.2008 року.
Постанова ухвалена з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі відхилити.
Постанову Городенківського районного суду від 21 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Горблянський Я.Д.
Фединяк В.Д.