П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2010 року                                                                   м. Сімферополь

      Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 серпня 2010 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Старий Крим, працююча приватним підприємцем, проживаюча по АДРЕСА_1,

притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. без конфіскації,

                            ВСТАНОВИВ:

           Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона 3 серпня 2010 року, близько 12 год. 20 хв., на вул. Чорноморська Набережна в м. Феодосії біля кафе «Баунті» в порушення порядку ведення господарської діяльності організувала об’єкт торгівлі з продажу екскурсійних квитків без дозволу встановленого зразку Виконавчого комітету Феодосійської міської ради на розміщення малої архітектурної форми для реалізації екскурсійних квитків і надання екскурсійних послуг в зазначеному місці, а також без інших дозвільних документів, отримання яких передбачено п.3 Постанови КМУ № 982 від 26 серпня 2009 року «Про затвердження порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності», п.10. ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 164 ч.1 КУпАП.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і закрити провадження в справі за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП. Крім того в скарзі ставиться питання про визнання незаконними дій інспектора міліції ОСОБА_2 з складання протоколу про адміністративне правопорушення від 3 серпня 2010 року. ОСОБА_1 оспорює законність і обґрунтованість постанови суду, посилаючись на відсутність в її діях складу правопорушення, оскільки вона не здійснювала будь-якої діяльності при зазначених в протоколі обставинах, а її працівник ОСОБА_3 здійснювала діяльність з продажу екскурсійних квитків на законних підставах і з передбаченими законом документами. Крім того, вважає, що діями ОСОБА_3 не порушено наведених в протоколі і постанові суду вимог закону, оскільки отримання будь-якого дозволу виконкому на таку діяльність не передбачено.

           Перевіривши доводи ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

           Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, посилаючись на матеріали справи, в тому числі на копії зразків дозвільних документів виконкому Феодосійської міської ради,  долучених до матеріалів справи, які ОСОБА_1 повинна була отримати для здійснення господарської діяльності (а.с.12,13).

            Відповідно до мотивувальної частини постанови, суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 порядку провадження господарської діяльності, зазначивши, що вона організувала торгівельний об’єкт з продажу екскурсійних білетів без дозволу встановленого зразку виконавчого комітету Феодосійської міської ради на розміщення малої архітектурної форми для реалізації екскурсійних білетів і надання екскурсійних послуг в зазначеному місці, також без інших дозвільних документів, отримання яких передбачено п.3 Постанови КМУ № 982 від 26 серпня 2009 року «Про затвердження порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності», п.10 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

  Але погодитись з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.

  Статтею 164 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документу дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

  Проте згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року, необхідність одержання документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру.

  З набранням чинності ст. 4 ч.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва надано інформаційного листа від 3 жовтня 2006 року № 7121, яким роз’яснено, що з набранням чинності зазначеного положення Закону у органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій, уповноважених відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру, не має правових підстав вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність яких не передбачена законом.

  Відповідно до протоколу огляду місця події, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення діяльність здійснювала ОСОБА_3 (а.с. 3), яка перебуває у трудових відносинах із суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою – ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (а.с.9).  

  Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 18 липня 1994 року зареєстрована як фізична особа – підприємець (а.с. 20), а  1 квітня 2010 року зареєстрована як платник єдиного податку на здійснення діяльності з надання послуг з організації подорожей (а.с.8).

  В зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення місці (на вул. Чорноморська Набережна в м. Феодосії на пляжі «Алі Баба і сорок розбійників»), ОСОБА_1 організувала діяльність на підставі договору про співробітництво, який укладено з ОСОБА_5 17 червня 2010 року, і відповідно до якого, ОСОБА_1 здійснює роботу з організації подорожей, використовуючи для цього огорожу пляжу, а для оголошень – територію пляжу (а.с.22).  

  Вимогами ст. 4-1 ч.4 зазначеного Закону передбачено, що у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

  Наведені обставини виключають наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, у зв’язку з чим апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

  За таких обставин, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП.            

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо визнання незаконними дій інспектора міліції з складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть бути предметом розгляду, оскільки вирішення цього питання не входить до компетенції апеляційного суду при перегляді в апеляційному порядку постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

          На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                                ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

               Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 серпня 2010 року скасувати і провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

              Суддя                                                   Бондарєв В.К.