СПРАВА № 2-1026/2010 року

               ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                      ІМ»ЯМ  УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року                          м.Кам»янка-Дніпровська

Кам»янсько-Дніпровський районний  суд  Запорізької області

У  складі головуючий судді             Яковлєвої М.С.

При секретарі                                    Гайванюк М.М.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до  Кам»янскьо-Дніпровського районного суду 26 липня 2010 року з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу,В позові зазначає, що він позичив відповідачеві ОСОБА_2 65000 грн., які зобов»язувався повернути на його вимогу, що підтверджується розпискою від 23 жовтня 2009 року.

З 22 квітня 2010 року він почав вимагати   від позичальника повернення боргу.

Спочатку він обіцяв  повернути борг, але потім на неодноразові звернення   про повернення боргу почав ухилятись від повернення грошей, придумує різні причини неможливості виконати свої зобов»язання, а в останній час заявляє, що борг  не може повернути із-за   відсутності в нього коштів. всі його намагання повернути борг марні.

Просить стягнути з нього борг у суммі 65000 грн. та проценти у суммі 1950 грн.,а також судові витрати.

У судовому засіданні позивач позов підтримав,відповідач не з»явився,про день та час слухання справи поавідомлен своєчасно,про що свідать телеграмма,оголошення розміщене в газеті «Запорізька правда»,заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав.Суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи,вислухавши пояснення сторін,свідків ОСОБА_4,ОСОБА_5,суд вважає позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

Згідно ст..1046 ЦК України  за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти  або інші речі,а позичальник забов»язується  повернути позикодавцю туж саму сумму коштів.

Договор позики є укладенним  з моменту передання грошей або інших речей визначенних родовими ознаками.

Як встановлено у судовому засіданні дійсно між сторонами був укладений письмовий договір позики,що стверджується розпискою та свідченнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5,які підтвердили факт перелдачі коштів позивачем ОСОБА_2Також свідки пояснили,що борг відповідач повинен повернути за вимогою позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України право чин вважається  укладеним у письмовій формі , якщо   його  зміст зафіксовано в листах , телеграмах або  за допомогою електронного або іншого засобу зв»язку. Розписка , підписана відповідачем (позичальником), є документом  , що підтверджується про вчинення   правочину між мною та відповідачем.

Відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання , повинен сплатити  за час прострочення три відсотки річних із простроченої суми, а також суму боргу.

Стягнення зазначених відсотків не залежить від того ,чи передбачено це в договорі (розписці),чи ні. Тому відповідачка крім повернення боргу в сумі 65000 грн., зобов»язаний сплатити три відсотки, що становить1950 грн.

На підставі  ст. .ст. 30,61-65,152,213-216 ЦПК України, ст. .ст. 612, 625, 1046 ЦК України,

                ВИРІШИВ:

1.   1.     Стягнути з ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_3 65000 грн   боргу за договором позики   та 1950 грн. за прострочення грошового зобов»язання - всього 66950(шістдесят шість  тисяч дев»ятсот п»ятдесят) грн

2.   2.     Відшкодувати за рахунок відповідача витрати пов»язані з оплатою держмита в сумі 670 грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та за відправку телеграмми-44,29 грн.,оголошення розміщене в газету «Запорізька правда»-141,00 грн.

3.   3.     Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

4.   4.     Заява на перегляд рішення може бути подана до Кам»янсько-Дніпровського районного суду протягом 10-ти дні з дня отримання рішення відповідачем.

Суддя