УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 31 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Джемілєвій А.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим  в   інтересах  Чорноморської  селищної ради,   садівничого  товариства „Кипарис" до ОСОБА_1 про припинення права власності   на   земельну   ділянку   у   садівничому   товаристві   „Кипарис"   та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, за   апеляційною   скаргою   прокурора   Чорноморського   району   на   рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Чорноморського району на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2006 року в задоволенні позовних вимог прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах Чорноморської селищної ради, садівничого товариства „Кипарис" до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку у садівничому товаристві „Кипарис" та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор Чорноморського району ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом не взято до уваги, що вимоги статті 144 Земельного кодексу України щодо процедури припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, стосуються лише органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування і не застосовуються у випадку звернення до суду прокурора. Крім того, в скарзі вказано, що за статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, однак, ОСОБА_1. не використовує надану йому землю з квітня 2000 року, що є підставою для примусового припинення права на неї за статтею 143 Земельного кодексу України. Крім того, прокурор посилається на те, що додаткова площа земельної ділянки в межах СОТ „Кипарис" офіційно не існує, будь-яких змін до документів товариства на право користування землею не вносилось, інформації про те, що мешканці м. Кривій

Справа № 22-3420/2006 р.                              Головуючий у першій

інстанції Бондаренко А.А. Доповідач Синельщікова О.В.

Ріг є членами СОТ „Кипарис" немає, членські внески з них ніхто і ніколи не платив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1. є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,04 га в садівницькому товаристві „Кипарис" на підставі державного акта на право власності на землю, виданого Чорноморською селищною радою 19 квітня 2000 року.

Відповідно до п. „а" статті 142 Земельного кодексу України. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для примусового припинення прав на 'земельну ділянку у судовому порядку.

Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановлено статтею 144 Земельного кодексу України. Згідно цієї норми після виявлення державним інспектором по використанню та охороні земель порушень земельного законодавства та їх не усунення у встановлений законом термін органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування приймається рішення про припинення права користування земельної ділянкою.

За наявності такого рішення в судовому порядку відповідно до статті 143 Земельного кодексу України проводиться примусове припинення прав на земельну ділянку. При цьому не має значення, хто саме звертається з позовом до суду - орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування або прокурор в інтересах цих органів, як їх представник.

Суд першої інстанції встановив, що порядок припинення права користуванню земельною ділянкою відносно ОСОБА_1. не до держано, а тому примусово його права на землю не може бути припинені.

Доводи апеляційної скарги прокурора про порушення закону при наданні землі ОСОБА_1. у власність виходять за межі розглянутого спору, а тому є неприйнятними до уваги апеляційного суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Чорноморського району відхилити.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

СУДДІ: