Справа № 2а-301/2010р.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 квітня 2009 року м. Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Вірченко О.М. .
при секретарі Грузновій О.М.,
представника відповідача Сізової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарськ Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання зробити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу «Дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
19.03.2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2, будучи громадянином України та народившись ІНФОРМАЦІЯ_1 р., відноситься до категорії дітей війни, а тому у відповідності зі ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач ніяких доплат до пенсії не виплачує, в зв’язку з чим позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити її недоплачену соціальну допомогу з 09.07.07 року та з 22.05.2008 року, щомісячно.
Позивачка до судового засідання не з’явилась, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судовому засіданні посилався на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України 2006р. не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет України на 2007рік» дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 р., є громадянкою України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області , отримує пенсію за віком , тому на неї у відповідності із Законом «Про соціальний захист дітей війни» розповсюджується правовий статус дітей війни. У відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції Закону від 18 листопада 2004 р., оскільки текст ст. 6 в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р.), який набрав чинності з 1 січня 2006 р., дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 7 того ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. /Відповідно до положень ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дають Закони «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р., «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р. У відповідності зі ст. 1 Закону «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, осіб, які втратили працездатність. Згідно зі ст. 2 того ж Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком, який у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ст. 4 ч. 3 Закону «Про прожитковий мінімум» що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. При цьому суд приймає до уваги, що положення зазначеної вище норми закону не скасовано та неконституційними не визнано. В судовому засіданні також встановлено, що ст. 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», але рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. ця норма визнана неконституційною. Оскільки у відповідності із ст. 152 ч.2 Конституції закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» відновлено з 9 липня 2007 р. Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії за період з 9 липня до 31 грудня 2007 р. При визначенні розміру доплати до пенсії за віком необхідно прийняти до уваги наступне.
Поряд з цим 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України визначив, що положення Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасуватися чи змінюватись чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян , передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюється інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Рішенням Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визначені неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання та територій України, остаточним і не може бути оскаржене.
У відповідності зі ст. 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, визначено у розмірі 380 грн. з 1 січня 2007 р., 387 грн. – з 1 квітня 2007 р., 395 грн. – з 1 жовтня 2007 р. Законом «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15 березня 2007 р. внесено зміни у ст. 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно яким прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, затверджено у розмірі 380 грн. з 1 січня 2007 р., 406 грн. – з 1 квітня 2007 р., 411 грн. – з 1 жовтня 2007 р. Такі ж розміри прожиткового мінімуму зазначені позивачем у позовній заяві, що впливає на визначення розміру соціальної допомоги. Разом з тим, ст. 7 Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15 березня 2007 р. встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Із урахуванням зазначених положень розмір доплати до пенсії за віком необхідно визначати, виходячи із наступних сум: з 9 липня 2007 р. – 410 грн. 06 коп. (406 х 101 : 100), з 1 жовтня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. – 415 грн. 11 коп. (411 х 101 : 100). В судовому засіданні також встановлено, що Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. текст ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, якою виключено положення про підвищення дітям війни пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. це положення вказаного Закону визнано неконституційним, тому дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 р.) відновлено з 22 травня 2008 р. Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в частині виплати підвищеної пенсії з 22 травня 2008 р. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 р по 31.12.2007 рік , та з 22 травня 2008 р. щомісячно. Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог щомісячно, суд враховує, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, не може бути скасовано чи звужено. Правовою гарантією забезпечення державою права на пенсійне забезпечення є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, та ст. 8 КАС. У відповідності зі ст. 11 ч. 2 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Посилання представника відповідача на відсутність та суперечливість законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на законі. При цьому судом приймається до уваги. що у відповідності зі ст. 8 ч.4 КАС відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні ві дносини, забороняється; а згідно зі ст. 9 ч.7 КАС у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 9, 11, 159–163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій неправомірними та зобов’язання зробити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу «Дітям війни» задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування щомісячної доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду № 10-рп від 22.05.2008 року виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 ч. Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. щомісячно.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.М. Вірченко