Справа №  2- 4586/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

07 вересня  2010 року  Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

                         головуючого - судді МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.

                         при секретарі – Антоновій Н.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2, акціонерного товариства «Укрінбанк», ТОВ «ЮВАЛ» про визнання недійсним договору поруки,

В С Т А Н О В И В:

   ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, акціонерного товариства «Укрінбанк», ТОВ «ЮВАЛ» про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на те, що перебуває з ОСОБА_2  в зареєстрованому шлюбі з 18.09.2004р.  20.06.2008р. між ТОВ «ЮВАЛ» та АТ «Укрінбанк» був укладений  договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 28063, відповідно до умов якого АТ «Укрінбанк» надав ТОВ «ЮВАЛ» кредит по відновлювальній кредитній лінії в сумі 95 000 грн.  строком по 19.06.2008р. зі сплатою 21% річних за користування кредитом.  В забезпечення виконання ТОВ «ЮВАЛ» вказаного кредитного договору між банком та даним підприємством був укладений договір застави рухомого майна № 50, за яким позичальником було передано в заставу рухоме майно, обладнаня вартістю 178 000 грн. Крім того, між АТ Укрінбанк та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 68, відповідно до якого останній взяв на себе зобов’язання нести солідарну відповідальність з ТОВ «ЮВАЛ» перед кредитором за виконання зобов’язань по кредитному договору від 20.06.2008р. Відповідно до п.4 договору поруки від 20.06.2008р. ОСОБА_2 як поручитель надав право банку у випадку неповернення  позичальником кредиту та відсотків по ньому у строки, зазначені  у кредитному договорі, погасити заборгованість по кредиту з належними відсотками за використання в розмірі, передбаченому кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно поручителя. В зв’язку з невиконанням ТОВ «ЮВАЛ» своїх зобов’язань як позичальника за кредитним договором від 20.08.2006р., АТ «Укрінбанк» звернувся до суду з позовом  про стягнення заборгованості за кредитним договором  в сумі 105 970,55 грн. з ТОВ «ЮВАЛ» та ОСОБА_2 в солідарному порядку. Оскільки договір поруки від 20.06.2008р. був підписаний ОСОБА_2 без згоди її як дружини, даний договір не є дрібним побутовим, укладений не в інтересах сім’ї та в подальшому призведе до матеріального погіршення в сім’ї, оскільки  за спільними боргами подружжя буде звернуто стягнення на спільне сумісне майно подружжя, на підставі ч.2 ст.65 Сімейного Кодексу України просить суд визнати недійсним  договір поруки № 68 від 20.06.2008р., укладений між ОСОБА_2 та АТ «Укрінбанк».

В судовому засіданні  позивачка позов підтримала та просила суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_3 позов визнали, проти його задоволення не заперечували.

Представник АТ «Укрінбанк» Водолаз Т.В. позов не визнала, вказувала, що оскаржуваний договір поруки від 20.06.2008р. повністю відповідає вимогам ст.ст.203,215 ЦК України. Також посилалась на те, що оскільки даний договір не є договором, укладеним щодо розпорядження спільним майном подружжя, вважала необґрунтованими вимоги щодо визнання його недійсним на підставі ст.65 Сімейного Кодлекс України.

  Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до наступного.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст..203 ЦК України, зокрема частиною 1 даної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільна.

Відповідно до ст.65 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом  про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

      Судом встановлено, що  ОСОБА_1 перебуває з ОСОБА_2  в зареєстрованому шлюбі з 18.09.2004р.  

 20.06.2008р. між ТОВ «ЮВАЛ» та АТ «Укрінбанк» був укладений  договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 28063, відповідно до умов якого АТ «Укрінбанк» надав ТОВ «ЮВАЛ» кредит по відновлювальній кредитній лінії в сумі 95 000 грн.  строком по 19.06.2008р. зі сплатою 21% річних за користування кредитом.  

В забезпечення виконання ТОВ «ЮВАЛ» вказаного кредитного договору між банком та даним підприємством був укладений договір застави рухомого майна № 50, за яким позичальником було передано в заставу рухоме майно, обладнаня вартістю 178 000 грн.

Крім того, між АТ Укрінбанк та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 68, відповідно до якого останній взяв на себе зобов’язання нести солідарну відповідальність з ТОВ «ЮВАЛ» перед кредитором за виконання зобов’язань по кредитному договору від 20.06.2008р.

Відповідно до п.4 договору поруки від 20.06.2008р. ОСОБА_2 як поручитель надав право банку у випадку неповернення  позичальником кредиту та відсотків по ньому у строки, зазначені  у кредитному договорі, погасити заборгованість по кредиту з належними відсотками за використання в розмірі, передбаченому кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно поручителя.

В зв’язку з невиконанням ТОВ «ЮВАЛ» своїх зобов’язань як позичальника за кредитним договором від 20.08.2006р., АТ «Укрінбанк» звернувся до суду з позовом  про стягнення заборгованості за кредитним договором  в сумі 105 970,55 грн. з ТОВ «ЮВАЛ» та ОСОБА_2 в солідарному порядку.

    Суд вважає, що позовні про визнання недійсним договору поруки  на підставі ч.2 ст.65 Сімейного Кодексу України  не підлягають до задоволення з наступних підстав.

    Позивачкою невірно сприйнято та оцінено своє право як одного з подружжя, передбачене ст.65 СК України щодо надання згоди під час укладання договору поруки  між АТ «Укрінбанк» та її чоловіком, оскільки ст.65 СК України визначає відносини між подружжям виключно з підстав розпорядження майном, що є об’єктом спільної сумісної власності. Тобто, коли одним з подружжя вчиняється правочин, наслідком якого є розпорядження вже існуючим спільним майном.

 В даному випадку кредитний договір не є правочином щодо розпорядження об’єктом спільної власності, за правовою природою договір поруки є видом забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, що регламентовано  ст.ст.546, 553 ЦК України.

 В зв’язку з тим, що за оскаржуваним договором  ОСОБА_2 не отримувалось будь-яке майно для його використання в інтересах сім’ї, то  зобов’язання за умовами даного договору  покладаються виключно на нього, стягнення за боргами одного з подружжя  здійснюється на належну йому частку  в спільному сумісному майні подружжя, жодних зобов’язань позивачки не випливає з оспорюваного нею договору поруки, укладеного між АТ «Укрінбанк» та ОСОБА_2,  даний договір відповідає загальним вимогам, додержання яких необхідне для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України.

    За таких обставин суд вважає обґрунтованими заперечення банку проти прийняття судом визнання позову відповідачами ТОВ «ЮВАЛ» та ОСОБА_2, оскільки  це порушить права та законні інтереси АТ «Укрінбанк».

    Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку  про відсутність підстав для задоволення позову.

          Керуючись  ст. 10, 60, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст.61, 65, 73 СК, ст.203, 553, 554 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В:

      Відмовити  у задоволені позову   ОСОБА_1  до ОСОБА_2, акціонерного товариства «Укрінбанк», ТОВ «ЮВАЛ» про визнання недійсним договору поруки.

           Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий: