Справа № 2-431/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді             Дубовика П.В.

з секретарем                       Івасенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної адміністрації невиплачені  кошти, що передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(надалі Закон) за період з 01.01.2007 року по 31.05.2010 року в сумі 11714,9 грн. й ст.39 Закону за період з 01.01.1997 року по 30.04.2008 року в сумі 62867,57 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір невиплачених коштів за ст.ст. 37, 39 Закону становить вказану вище суму.

Сторони в судове засідання не з’явились, але просять справу розглядати без їх участі, представник відповідача щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач проживає та працювала з 01.01.1997 року по 30.04.2008 року в смт. Народичі  Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням  КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони безумовного (обов’язкового) відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, посвідчення потерпілої ЧАЕС та довідками.

Відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону позивач має право на відповідні доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.37 - 2,6 грн., за ст.39 - 13,2 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов"язкового  відселення - 50 % від мінімальної заробітної плати;

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 3 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного обов"язкового  відселення - 260 тис.крб. (2,6 грн. за гр.реф.) ;

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 1320 тис. крб. (13,2 грн. за гр. реф.).

            Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів, передбачених ст.37 Закону за період з 01.01.2007 року по 31.05.2010 року й за ст. 39 Закону за період з 01.01.1997 року по 30.04.2008 року.

Оскільки доплата за ст. 39 Закону провадиться працюючим на територіях радіоактивного забруднення, тобто входить в структуру оплати праці ( ст.100 КЗПП), то відповідно до ст. 233 КЗПП по позовах щодо порушення законодавства про оплату праці строк позовної давності не обмежений.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак, 09.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими виключено прив'язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08. Вказане рішення зворотної дії в часі не має.

Також, позивачем не надано доказів щодо отримання нею у відповідача коштів, передбачених ст. 39 Закону, протягом періоду часу з 01.04.2000 року по 31.10.2000 року й з 01.01.2003 року по 31.08.2004 року.

На підставі викладеного, в задоволенні вимог позивача в частині стягнення доплати, передбаченої ст.39 Закону, за період з 01.04.2000 року по 31.10.2000 року, з 01.01.2003 року по 31.08.2004 року, з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року й з 01.01.2008 року по 30.04.2008 року та допомоги, передбаченої ст.37 Закону, за період з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року й з 01.01.2008 року по 30.04.2008 року слід відмовити за безпідставністю.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.09.1996 р. - 15 грн.,        

з 1.01.1998 р. - 45 грн.,        

з 1.07.1998 р. - 55 грн.,        

з 1.01.1999 р. - 74 грн.,    

з 1.04.2000 р. - 90 грн.,    

з 1.07.2000 р. - 118 грн.,    

з 1.01.2002 р. - 140 грн.,      

з 1.07.2002 р. - 165 грн.,    

з 1.01.2003 р. - 185 грн.,    

з 1.12.2003 р. - 205 грн.,

з 1.09.2004 р. - 237 грн.,

з 1.01.2005 р. - 262 грн.,

з 1.04.2005 р. - 290 грн.,

з 1.07.2005 р. - 310 грн.,

з 1.09.2005 р. - 332 грн.,

з 1.07.2007 р. - 440 грн.,

з 1.10.2007 р. - 460 грн.,

з 1.01.2008 р. - 515 грн.,

з 1.04.2008 р. - 525 грн.,

з 1.10.2008 р. - 545 грн.,

з 1.12.2008 р. - 605 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:

за ст.37 Закону:

за 2007 рік з липня місяця: 440х0,5х3+460х0,5х3-15,6=1334,4 грн.;

за 2008 рік з травня місяця: 525х0,5х5+545х0,5х2+605х0,5-20,8=2139,2 грн.;

за 2009 рік: 605х0,5х3+625х0,5х3+630х0,5х3+650х0,5+744х0,5х2-31,2=3827,8 грн.;

за 2010 рік: 869х0,5х3+884х0,5х2-13=2174,5 грн.;

а всього за ст.37 Закону 9475,9 грн.

за ст.39 Закону:

за 1997 рік: 15x3х12-141,47=398,53 грн.;

за 1998 рік: 45x3x6+55x3x6-155,18=1644,82 грн.;

за 1999 рік: 74x3x12-143,95=2520,05 грн.;

за 2000 рік: 74x3x3+118x3x2-35,18=1338,82 грн.;

за 2001 рік: 118х3х12-86,63=4161,37 грн.;

за 2002 рік: 140х3х6+165х3х5-81,28=4913,72 грн.;

за 2004 рік: 237х3х4-52,8=2791,2 грн.;

за 2005 рік: 262х3х3+290х3х3+310х3х2+332х3х4-158,4=10653,6 грн.;

за 2007 рік з липня місяця: 440x3x3+460x3x3-79,2=8020,8 грн.;

а всього за ст.39 Закону 36442,91 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Позивач сплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а від сплати судового збору - звільнена згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року й з 22.05.2008 року по 31.05.2010 року в сумі 9475,9 грн. та  доплату до заробітної плати, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.1997 року по 31.03.2000 року, з 01.11.2000 року по 31.12.2002 року, з 01.09.2004 року по 31.12.2005 року й з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 36442,91 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за решту періоду відмовити за безпідставністю.

 В задоволенні позовних вимог в частині стягнення допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за решту періоду відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Народицький районний суд може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення з направленням копії скарги до апеляційного суду Житомирської області.

СУДДЯ: