У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  8 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

в с т а н о в и л а:

         Вироком Міловського районного суду Луганської області від 16 березня 2005 року

ОСОБА_1,

9 червня 1975 року народження,

судимого 16.03.2000 р. за ст.ст.140 ч.3, 141 ч.2,

206 ч.2, 208 КК України до 4 років позбавлення волі,

звільненого 15.11.2002 р. умовно-достроково

на 1 рік 1 місяць 4 дні,

засуджено за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, а на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

         Цим же вироком засуджений ОСОБА_2за ч.2 ст.289 КК України, який вирок у касаційному порядку не оскаржив і щодо якого не внесено касаційне подання.

         Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10 червня 2005 року вирок залишений без зміни.

         Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що він за попередньою змовою із ОСОБА_2 3 вересня 2003 року об 21 год., знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, проник в гараж у дворі АДРЕСА_1 і заволодів автомобілем ОСОБА_3 НОМЕР_1, який пошкодив внаслідок наїзду на стовб, спричинивши значної шкоди потерпілому на суму 2.291 грн.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1вказує, що справу сфабриковано, в його діях не було незаконного заволодіння транспортним засобом, оскільки він працював під керівництвом потерпілого і користувався автомобілем за його згодою, виконував доручення ОСОБА_3на цьому автомобілі і відповідав за його технічний стан. Після пошкодження автомобіля вони з ОСОБА_2поставили його в гараж і повідомили ОСОБА_3, який претензій не мав, але через три місяця звернувся в правоохоронні органи. Вважає, що досудове і судове слідство проведено неповно і однобічно, оскільки не допитані свідки, які спростовують його вину у вчиненому. Крім того, його не викликали до суду апеляційної інстанції для дачі пояснень, чим порушено право на захист.

         За змістом скарги просить скасувати вирок і прийняти законне рішення або пом”якшити покарання.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

         Висновок про доведеність вини ОСОБА_1у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями ОСОБА_1і ОСОБА_2, яки вину визнали і пояснили про обставини заволодіння автомобілем ОСОБА_3і його пошкодження; показаннями потерпілого ОСОБА_3, що він зранку виявив у гаражі пошкоджений автомобіль і згоди на його використання 3 вересня 2003 року засудженим не давав; даними, які містяться у висновку автотоварознавчої експертизи; даними протоколу огляду місця події та іншими наведеним доказами, аналіз яких суд дав у вироку.

         Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

         Твердження ОСОБА_1у скарзі про порушення його права на захист безпідставні, оскільки із матеріалів справи не вбачається що він заявляв клопотання про його виклик до суду апеляційної інстанції, крім того, розгляд справи двічі переносився 29 квітня і 13 травня 2005 року, про що ОСОБА_1був належним чином повідомлений через начальника СІЗО № 18 м.Старобільська і за цей час від нього ніяких заяв і клопотань не надходило.

         Дії ОСОБА_1за ч.2 ст.289 КК України кваліфіковані вірно, а покарання призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу та обставин, що обтяжують і пом”якшують покарання.

         Отже, передбачені законом підстави для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у ст.384 КПК України особам відсутні.

         Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

Коновалов В.М.                          Скотарь А.М.                          Шелест М.А.