Справа  № 2-650/10

    РІШЕННЯ     копія

І м е н е м           У к р а ї н и

19 серпня 2010 року                         Козельщинський районний суд Полтавської області

                            в складі: головуючого судді: -  Самосьонок В.М.,

        розглянувши в смт. Козельщині цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги дітям війни,  -

в с т а н о в и в :

Позивач   звернувся до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі про визнання дій відповідача по невиплаті в повному обсязі підвищення до пенсії їй як дитині війни за 2007-2010 роки неправомірними, зобов’язати УПФ України в Козельщинському районі нарахувати і виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії відповідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07 липня 2007  року  по 19.08.2010 року.

Далі, в позові позивач зазначив, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч закону не здійснює нарахування та виплату вищезазначеного підвищення до пенсії, у зв’язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року  в розмірі 3774 грн. 50 коп.

Сторони подали письмові заяви в яких прохали розглядати справу без них.

Дослідивши письмові  матеріали справи встановив наступне:

Встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний  захист дітей війни», що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні та довідкою про суму отриманої надбавки де зазначено, що позивач перебуває на обліку в пенсійному фонді як отримувач пенсії, має статус «дитина війни».

Із заперечень УПФУ в Козельщинському районі встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позовна вимога позивача щодо здійснення йому нарахування та виплатити йому до пенсії за 2007 рік   щомісячне підвищення до пенсії відповідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», то суд вважає такі вимоги  обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Козельщинському районі повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до довідки про суму отриманої надбавки "дітям війни" яка виплачується одночасно з пенсією вбачається, що з 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, а саме: 01.01.2008 року у розмірі 47 грн.,  01.04.2008 року у розмірі 48,10  грн., 01.07.2008 року у розмірі 48,20 грн. з 01.10.2008 року і по даний час 49,80 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Козельщинському районі повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому за період 01.01.2009 рік по 31.12.2009 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги  обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік», в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься для основних соціальних та демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з січня місяця  – 498 грн., а із 01 листопада 2009 року становить 573 грн.

Також, суд бере до уваги, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік»  не може скасовуватися чи змінюватися обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами, з чого є достатні підстави зробити висновок про те, що законом "Про Державний бюджет України" не може встановлюватися розмір гарантій, визначений відповідними законами.  

В 2010 році є чинною  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції від 18.11.2004 року.

Отже, відповідач з 07 липня 2007  року по 31 грудня 2007 року,   з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року,     з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року   та з 01 січня 2010 року по 19 серпня 2010 року  мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, оскільки Пенсійний фонд України повинен діяти у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Козельщинському районі, за місцем проживання позивача.

Суд не бере до уваги твердження відповідача яке міститься в запереченнях відповідача стосовно того, що по справі також повинно бути залучено в якості співвідповідача "Держказначейство", оскільки згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо призначення пенсії;     підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача стосовно залучення в якості співвідповідача "Держказначейство", оскільки УПФУ в Козельщинському районі є належним відповідачем по справі.

Отже,  суд виходить з того, що  УПФУ в Козельщинському районі при виплаті соціальної допомоги  в супереч вимогам ст. 62 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та ст. 58 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік", ст. 54 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік", а також із врахуванням довідки про суму отриманої надбавки позивачем не отримано: за 2007 рік з 07 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року недоотримано  із врахуванням довідки про суму отриманої надбавки грошові кошти в розмірі 1240,2 грн. (( з січня місяця 2009 року по жовтень місяць 2009 року включно  498х30%=149,4 грн. ?10 = 1494 грн.) + (з листопада місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року  171,9 грн. ? 2=343,8 грн.)= 1837,8 грн.;    49,8 грн. ( надбавка яка виплачувалася в 2009 році)?12(місяців)=597,6 грн.; 1837,8 грн.-597,6 грн. =1240,2 грн.)),  та з 01 січня 2010 року по 19.08.2010 року, які підлягають донарахуванню та виплаті.

Разом з тим, суд виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства за вищезазначені періоди.

Відповідно до ст. 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися  до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересу  можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає за необхідно частково задовольнити  позовні вимоги позивача в частині визнання дії відповідача неправомірними за період з   07.07. 2007  року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  та з 01 січня 2010 року по 19.08.2010 року,   оскільки відповідач порушуючи норми вищезазначених нормативних актів не вчинив жодних дій для нарахування цих коштів та їх виплаті позивачу, не виконав своїх повноважень без поважних причин.

    Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються   позивачеві   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї  частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

    Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 22,75  грн.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 64, 124, 152  Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 1, 3, 11, 14-16, 22, 256-261 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 15, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2  до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області про  стягнення недоплачених  сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям  війни - задовольнити частково .

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області за період з 07 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року   та з 01 січня 2010 року по 19.08.2010 року   - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_2  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік  з 07 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року,  за 2008 рік  з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, за   2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  та з 01 січня 2010 року по 19.08.2010 року , з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області на користь ОСОБА_2  судові витрати в розмірі 22  грн. 75 коп .

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в строк 10 днів в апеляційний суду Полтавської області через Козельщинський районний суд.

            Суддя:                 підпис        

Суддя     Козельщинського

       районного суду:                                                              В.М.Самосьонок