Справа №  2-2337/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    1 вересня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :

    головуючого - судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, суд,-

                                                                            ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідачки ОСОБА_2, в якому первісно просила: розірвати трудовий договір від 03.01.2008 року між нею, позивачкою та працівником ОСОБА_2 у зв’язку з прогулами без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України з 01.03.2010 року; зобов'язати Саксаганський районний центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір від 03.01.2008р. між СПД ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_2

В обґрунтування позову навела наступне: 3 січня 2008 року будучи суб'єктом підприємницької діяльності, уклала безстроковий трудовий договір з гр. ОСОБА_3 Згідно п.2 трудового договору працівник зобов’язаний виконувати роботу продавця продовольчих товарів. Трудовий договір був реєстрований спеціалістом районного центру зайнятості 11.01.2008 року за №04750800032. Відповідачка виконувала свої трудові обов'язки. З 1 листопада 2009 року відповідачка залишила роботу без попередження та поважних причин. Неодноразово надсилала листи відповідачці за місцем проживання останньої з проханням розірвати трудовий договір та з'явитися до Саксаганського РЦЗ для зняття трудового договору з реєстрації, але відповідачка не з'явилася. Згідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України роботодавцем може бути розірвано трудовий договір з працівником у разі вчинення працівником прогулу без поважних причин. Відповідно до положень “Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою”, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001р. №260, “Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Мінпраці Мінсоцзахисту від 29.07.93р. №58, провести дії по зняттю з реєстрації трудового договору в центрі зайнятості можливо лише в разі звернення обох сторін трудових відносин (фізичної особи і працівника) з належними їм документами до центру зайнятості. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин а також у разі відсутності однієї зі сторін в центрі зайнятості є рішення суду, яке набрало чинності, щодо припинення дії договору.

Остаточно уточнивши позовні вимоги, просить: розірвати трудовий договір від 3 січня 2008 року між нею та відповідачкою у зв’язку з прогулами без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України з 1 березня 2010 року.

В обґрунтування уточненого позову інших підстав, чим раніше, не навела.

    У судовому засіданні позивачка підтримала позов та підтвердила зміст позову.

    Відповідачка у судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином,  заяв суду про причини неявки або про розгляд справи за її відсутності не подала. Тому справу, за згодою позивачки розглянуто у відповідності до ст. 224 ЦПК України у заочному порядку.

    Третя особа до суду не прибула, подавши заяву, в який просить розглянути справу за їхньої відсутності.

    У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: свідоцтво(а.с.3), договір(а.с.4), лист(а.с.5), поштове повідомлення(а.с.6), лист(а.с.7), поштове повідомлення(а.с.8).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов'язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.

Позивачка є фізичною особою-підприємцем, що встановлено свідоцтвом(а.с.3).

3 січня 2008 року між позивачкою та відповідачкою укладений безстроковий трудовий договір, відповідно до якого відповідачка прийнята на роботу в якості продавця непродовольчих товарів. 11 січня 2008 року договір зареєстрований Саксаганським районним центром зайнятості. Вказані обставини встановлені договором(а.с.4).

З 1 листопада 2009 року відповідачка залишила роботу без попередження та поважних причин. Позивачка 12 листопада 2009 року та 23 листопада 2009 року надсилала відповідачці листи за з проханням розірвати трудовий договір та з'явитися до Саксаганського районного центру зайнятості для зняття трудового договору з реєстрації, але відповідачка не з'явилася. Вказані обставини встановлені судом на підставі пояснень позивачка, листів(а.с.5,7).

Взаємовідносини між сторонами регулюються вимогами КЗпП України.

Згідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України роботодавцем може бути розірвано трудовий договір з працівником у разі вчинення працівником прогулу без поважних причин.

Судом встановлено, що відповідачка 1 листопада 2009 року відсутня на роботі без поважних причин, тому маються підставі для звільнення відповідачки.

Відповідно до ст.221 КЗпП України, трудові спори розглядаються районними судами. Відповідно до п.6 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260 “Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, у разі припинення достроково дії трудового договору в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала договір. Згідно п. 7 вказаного Наказу, відповідальна особа центру протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, зробивши відповідні записи у книзі реєстрації трудових договорів та трудовому договорі. Судом встановлено, що на пропозиції позивачки належно оформити припинення трудового договору відповідачка не з’являється. Ця обставина унеможливлює для позивачки належним чином оформити припинення трудового договору. Тому суд вважає, що позивачка обґрунтовано звернулася до суду за захистом своїх прав.

Вислухавши пояснення позивачки та дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки 100 грн. 00 коп. за оплату оголошення у пресі, а на користь держави: державне мито у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на  інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 40,221 КЗпП України, ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 –  задовольнити повністю.

Розірвати трудовий договір від 3 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  у зв’язку з прогулами без поважних причин згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України з 1 березня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2: на користь ОСОБА_1 100 грн. 00 коп. за оплату оголошення у пресі, а на користь держави: державне мито у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на  інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачкою протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Відповідачка може подати заяву про перегляд заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінчення строк подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційна скарга або заява про перегляд заочного рішення не були подані.

Головуючий  суддя:                         В.М. Прасолов