РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Власова С.О. та Фазикош Г.В.,
при секретарі Медяник Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2010 р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги по догляду за дитиною, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації (надалі – Управління) у серпні 2009 р.
Просила визнати дії Управління з питання призначення їй допомоги по догляду за дитиною до трьох років неправомірними; зобов’язати відповідача відшкодувати їй майнову шкоду за період з грудня 2008 р. по липень 2009 р. на загальну суму 3359.67 грн. та виплачувати надалі цю допомогу в розмірі прожиткового мінімуму.
На обґрунтування зазначала, що 07.10.08 р. народила дитину, в зв’язку з чим перебуває на обліку Управління, однак одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в розмірі прожиткового мінімуму, а в мінімальному розмірі (130 грн.).
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2010 р. позов задоволено частково: визнано дії Управління з нарахування позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі менше прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років неправомірними; зобов’язано Управління відшкодувати ОСОБА_1 спричинену цими діями майнову шкоду за період з грудня 2008 р. по липень 2009 р. і виплатити недоплачену суму допомоги; у решті позовних вимог відмовити.
Апелянт просить скасувати цю постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Указує, що для отримання допомоги в більшому за мінімальний розмірі позивачка до них не зверталася і відповідних документів не подавала.
Письмових заперечень або пояснень позивачка не подала, в судове засідання не з’явилася, хоча про час і місце такого була належно повідомлена.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова – скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, з таких мотивів.
Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і законності позовних вимог щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком через неправильне застосування судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
За правилами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Відповідно до вимог «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» , затвердженого постановою КМ України від 27.12.01 р. за № 1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами. Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.
Для призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї). Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.
Особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).
Оскільки позивачка не заявляла в Управління про своє право на одержання спірної допомоги в більшому за мінімальний розмірі й не подала відповідних для цього документів (доказів зворотного не вбачається), то висновок суду першої інстанції є помилковим.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає як безпідставний.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, ст.ст. 304-1, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, п.4, ч.2, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, -
р і ш и л а :
1. Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації задовольнити.
2. Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 25 січня 2010 р. скасувати.
3. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: