АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 6763 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко Ю.А.
Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„16” вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Приймака В.М.
суддів: Дашковської А.В.
Бєлки В.Ю.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
15 лютого 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії.
В позові зазначала, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року має право на підвищення розміру пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, на протязі з 2006 року по цей час така соціальна допомога не виплачувалась. соціальну допомогу у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, що є також порушенням прав на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії вважає неправомірною. З цих підстав просила суд поновити строк позовної давності, визнати незаконною бездіяльність відповідача, зобов”язати провести перерахунок пенсії та здійснити доплату недорахованої суми з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 01 березня 2010 року - протиправними.
Зобов”язано Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22 травня 2008 року по 01 березня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ в Василівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог, прийняти постанову суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абз.1 ч.1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу П Закону України № 107-УІ „Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії складав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо викладання положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції.
Таким чином, дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було відновлено, а тому суд першої інстанції правомірно зобов”язав відповідача провести донарахування і виплату підвищення з 22 травня 2008 року, враховуючи положення ст. 99 КАС України.
Задовольняючи позовні вимоги за 2009 рік, суд правильно виходив з того, що ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у вказаному році не була обмежена у дії.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв”язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обгрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог про перерахунок за відповідні періоди у 2008 та 2009 роках, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов”язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.
Отже аналогічні доводи апеляційної скарги про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії колегія не вважає підставою для скасування правильного по суті судового рішення, зважаючи на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч.7 ст. 9 КАС України.
З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов”язання відповідача дорахувати і виплатити позивачеві передбачені законом надбавки з 22 травня 2008 року та за 2009 рік відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.
Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.
З відповідним позовом про захист порушеного права позивач звернувся 15 лютого 2010 року.
Допустимих доказів про порушення Пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у січні-лютому 2010 року останній суду не надав.
В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Зважаючи на те, що станом на 15 лютого 2010 року (дати звернення позивача до суду) строк виплати надбавки за січень-лютий 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні-лютому 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2010 року у цій справі змінити в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення є остаточним та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: