КИРОВСКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1005/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

6 серпня 2010 року                                                                                                           м.Макіївка

        Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

    головуючого судді                   Смєлік С.Г.

    при секретарі                           Черкашиній О.Є.

    представника позивача           Носач Т.О.

    відповідача                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом  комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс» до ОСОБА_2  про відшкодування шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:

    У квітні  2010 року комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектротранс» (далі –ККП  ДМР «Донелектротранс») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що відповідачка під час виконання нею своїх трудових обов»язків вчинила адміністративне правопорушення у зв»язку з чим пошкодила автомобіль за відновлення якого підприємство відшкодувало завдану шкоду.

    В судовому засіданні представник ККП ДМР « Донелектротранс», діюча на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги, в обґрунтування яких пояснила, що  ОСОБА_2 працюючи водієм тролейбуса,  знаходилась  з позивачем у трудових відносинах.

    9 вересня 2009 року ОСОБА_2 керуючи  тролейбусом « ЮМЗ» № 2025 допустила порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України,  не вибрала безпечну відстань та здійснила зіткнення з автомобілем марки « Мазда-6», який належить ОСОБА_3 Унаслідок зіткнення  вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а власник  - матеріальної шкоди. Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого  ст. 124 КпАП України. Позивачем здійснено часткове відшкодування шкоді ОСОБА_3Посилаючись на норми статей 130 і 132 КЗпП України, просила про стягнення з відповідачки  завданої підприємству шкоди у розмірі  середнього заробітку   в сумі  2100,28 грн. та понесені судові витрати, пов»язані із зверненням до суду.

    Відповідачка  ОСОБА_2 позов, заявлений ККП ДМР « Донелектротранс» визнала та пояснила,  що дійсно під час її роботи на даному підприємству з її вини сталося ДТП в результаті якого був пошкоджений  автомобіль « Мазда». Не  оспорювала розмір,її середнього заробітку, визначеного позивачем.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.

З наданих суду матеріалів вбачається, що  ОСОБА_2 в  ККП ДМР « Донелектротранс» згідно наказу № 670 л  від 1 квітня 2009 року працювала  водієм тролейбуса.

Як убачається з постанови від 1 жовтня 2009 року судді Ворошиловського районного суду м. Донецька ( справа № 3-3986/09) ОСОБА_2 9 вересня 2009 року в 17 годин, перебуваючи на роботі і виконуючи обов»язок водія тролейбуса, керувала тролейбусом по вул. Артема – провулок Садовий у м. Донецьку і в порушення п.13.1 ПДР, не вибравши безпечну дистанцію скоїла зіткнення із автомобілем марки « Мазда-6», яка належить ОСОБА_3 В результаті зіткнення автомобіль  отримав механічні  пошкодження. На ОСОБА_2  накладено адміністративне  стягнення в сумі 340грн. Постанова суду  праворушником не оскаржувалося.

Відповідно ч.4 ст.61 ЦПК України  постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про  цивільно- правові наслідки для особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

 21 жовтня 2009 року ОСОБА_3 на підставі висновку автотоварознавчого  дослідження пошкодженого транспортного засобу звернулася до  ККП ДГ «Донелектротранс» з вимогами відшкодування шкоди  у розмірі 12402, 24 грн.,  завданої її майну.

Згідно  ч.1ст. 1166,  ч.2 ст.1187 ЦК України Майнова шкода.завдана, зокрема, майну фізичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою. яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на  відповідній  правовій  підставі, володіє транспортним засобом,механізмом,іншим об»єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, ККП ДМР» Донелектротранс»,  як власник  джерела підвищеної небезпеки,несе майнову відповідальність перед ОСОБА_3

З наданих представником позивача копій платіжних доручень позивачем на користь ОСОБА_3 відшкодовано за завдану  у ДТП шкоду 9595 грн.

У відповідності з роз’ясненнями даними в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29  грудня 1992 року № 14 «Про судову  практику  в справах про відшкодування шкоди,заподіяної підприємствам,установам,організаціям їх працівниками» за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов»язків,працівник несе відповідальність перед підприємством ( установою,організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб,що ґрунтуються на неналежному виконанні  працівником своїх  трудових обов»язків ( відшкодування шкоди їх майну, та інш.) відповідає підприємство, перед яким винний  працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Згідно до положень статей 130, 132   законів Кодексу про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду,заподіяну підприємству,установі,організації внас лоідок порушення покладених на них трудових обов»язків. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні  трудових обов»язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього  місячного заробітку.

Відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала про правильність вказаного її середнього заробітку  у розмірі 2100,28 грн., який вона мала перед звільненням з ККП ДМР « Донелектротранс».

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що  вимоги позивача грунтуються на  правових підставах  регресних вимог  до  відповідача у розмірі її середнього заробітку,  з цих підстав заявлені вимоги підлягають  задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають  повному  задоволенню, підтверджені квитанціями  вимоги про відшкодування судових витрат :  державного мита  в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи  в сумі 120 грн.

    На основі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 60,61, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 130,132  КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс» задовольнити  повністю.

    Стягнути з  ОСОБА_2 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектротранс»  на р/р 26006198088911 в ДФ ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецька МФО 335593, ОКПО  03328250 на відшкодування матеріальної шкоди – 2100,28 грн., і судові витрати в сумі 171  грн.,  а всього 2271, 28 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом протягом десяти днів, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів х дня отримання копії цього рішення.

           Суддя