Справа № 2-а-693/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Попова В.В., при секретарі Кобзар Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись 20.03.2009 р. до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить відновити пропущений термін для звернення до суду; визнати дії Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки протиправними; зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік в сумі - 1290,60 грн.; за 2007 рік -1442,70 грн., за 2008 рік - 1798,20 грн.; стягнути з відповідача на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік у сумі - 1290,60 грн.; за 2007 рік -1442,70 грн., за 2008 рік - 1798,20 грн.; стягнути з відповідача на її користь інфляційні від щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік у сумі - 149,71 грн., за 2007 рік у сумі - 259,49 грн., за 2008 рік - 1542,85 грн.; зобов’язати відповідача проводити в подальшому нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 року, посилаючись на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем протягом 2006-2008 років така доплата не виплачувалась, внаслідок чого утворилась недоплата за заявлений період у вказаному розмірі.
Крім того, відповідно до Закону України № 1282-Х11 від 03.07.1991 р. "Про індексацію грошових доходів населення" щомісячна соціальна допомога, передбачена статтею 6 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни", повинна виплачуватись з урахуванням індексу інфляції, тому відповідач повинен сплатити їй інфляційні у вказаному розмірі.
Про порушення її прав їй відомо тільки після висвітлення зазначених порушень у пресі у зв’язку з ухваленням відповідних рішень Конституційним Судом України, тому просила відновити пропущений строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Позивачка ОСОБА_1, будучи належним чином сповіщеної про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, надавши суду заяву розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надавши суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2006 рік.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Позивач інвалідом не визнана, тому їй така надбавка у 2007 році не нараховувалась і не виплачувалась.
У 2008 році щомісячна набавка позивачу, як дитині війни, нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якому розмір надбавки дітям війни складав: з 01.01.2008 року - 47,00 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. - 49,80 грн. Вважав свої дії протягом спірного періоду часу правомірними, а також, посилаючись на положення ч. 2 ст. 99 КАС України, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має статус „Дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що Управлінням ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки протягом 2006-2007 років підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, а протягом 2008 року згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було нарахована та виплачено доплата у наступних розмірах:
- з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. - по 47,00 грн. щомісячно,
- з 01.04.2008 р. по 30.06.2008 р. - по 48,10 грн. щомісячно,
- з 01.07.2008 р. по 30.09.2008 р. - по 48,20 грн. щомісячно,
- з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. - по 49,80 грн. щомісячно.
Зазначені обставини підтверджені довідкою Відділу Пенсійного забезпечення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки про розмір виплаченої надбавки „Дитина війни".
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеного в позові підвищення до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
При цьому наведені позивачкою ОСОБА_1 причини пропуску строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, суд вважає неповажними, а її клопотання про поновлення строку таким, що не підлягає задоволенню.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2006 - 2007 роки, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року на підставі ст. 100 КАС України.
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни" визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та передбачено, що «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є конституційними).
Відповідно до ст. 152 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
За таких обставин, суд вважає необхідним визнати бездіяльність УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування позивачці щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року -протиправною.
Тому, суд вважає необхідним зобов’язати УПФУ в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити позивачці ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року у розмірі 715,20 грн. з наступного розрахунку:
- за травень 2008 р. - (481 грн. х 30%/31 х 10 дн.) - (481 грн. х 10%/31 х 10 дн.) = 31 грн.;
- за червень 2008 р. - (481 грн. х 30%) - (481 грн. х 10%) = 96,20 грн.;
- за липень - вересень 2008 р. - (482 грн. х 3 міс. х 30%) - (482 грн. х 3 міс. х 10%) =289,20 грн.;
- за жовтень - грудень 2008 р. - (498 грн. х 3 міс. х 30%) - (498 грн. х 3 міс. х 10%) = 298,80 грн.,
а всього: 31 грн. + 96,20 грн. + 289,20 грн. + 298,80 грн. = 715,23 грн.
В частині стягнення з Управління ПФУ України у Микитівському районі м. Горлівка на користь позивачки ОСОБА_1 конкретної суми інфляції від підвищення до пенсії необхідно відмовити, оскільки відповідач повинен його нарахувати згідно з вимогами діючого на той час законодавства.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми щомісячної доплати до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року задоволенню не підлягають, оскільки судом задоволені вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за вказаний період, та задоволення позовних вимог в цій частини приведе до подвійної виплати відповідачем зазначеного підвищення до пенсії на користь позивача.
Суд також вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати 30% від мінімальної пенсії за віком необхідно відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Крім того, відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які виникнуть у сторін в майбутньому.
Керуючись ст. ст. 100,160-161 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 підвищення до пенсії
у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року у сумі 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 23 коп.
В задоволення решти позовних вимог - відмовити.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня її проголошення, а також апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.