Справа № 1-227/2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

24 березня 2009 року     Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого - судді     Прудніка О.А.

при секретарі     Зозулинській Ю.Л.

з участю прокурора     Топчія В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 14.04.2008 року Подільським районним судом м.Києва за ст.309 ч.1 КК України до двох років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України строком на два роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

20.12.2008 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні магазину «Мобілочка», який розташований по вул. Вишгородській, 56/2, в м. Києві, побачив як раніше йому незнайомий ОСОБА_2 поклав мобільний телефон «Нокіа Н-73» в праву нижню кишеню куртки. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1  скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, 20.12.2008 року, приблизно о 15 годині 01 хв., перебуваючи в магазині «Мобілочка», який розташований по вул.Вишгородський, 56/2, в м. Києві, з правої нижньої кишені куртки ОСОБА_2 таємно викрав мобільний телефон Нокіа Н-73, вартістю 1900 гривень, в якому знаходилася флеш карта на 512 Мб, вартістю 100 гривень, картка оператору мобільного зв'язку МТС - при вартості стартового пакету 50 гривень, заподіявши таким чином потерпілому ОСОБА_2 відповідну матеріальну шкоду, після чого з місця події втік та мав реальну можливість розпоряджатись викраденим телефоном на власний розсуд.

Допитаний при судовому слідстві підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні інкримінованих йому дій кваліфікованих за ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому підсудний також зазначив, що 20.12.2008 року, приблизно о 15 годині, він знаходячись в магазині «Мобілочка», який розташований по вул.Вишгородській, 56/2, в м.Києві, побачив як потерпілий поклав мобільний телефон «Нокіа Н-73» в праву нижню кишеню куртки, а руки тримав ближче до грудей. Він вирішив таємно заволодіти вказаним мобільним телефоном та знаходячись за вказаною адресою, з правої нижньої кишені куртки ОСОБА_2 таємно викрав мобільний телефон Нокіа Н-73, з флеш картою та карткою оператору мобільного зв'язку МТС, заподіявши ОСОБА_2 відповідну матеріальну шкоду, після чого з місця вчинення події втік та мав реальну можливість розпоряджатись викраденим телефоном на власний розсуд. Вартість викрадено майна він не оспорює.

На підставі ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи та розміру шкоди, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадився відносно підсудного в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи наявні докази, суд вважає, що винна підсудного у вчиненні вищезазначеного злочину доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_1 вчинив Злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, сімейні обставини, стан здоров'я, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, а також рецидив злочинів, оскільки він вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку та приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, з застосуванням ст.71 КК України часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком суду, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і є доцільним в умовах поміщення до кримінально-виконавчої установи, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 299, 301-1, 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Подільського районного суду м.Києва від 14.04.2008 року, остаточно визначивши покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуттям у кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання рахувати з 26.01.2009 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в закону силу залишити без змін-тримання під вартою.

Речовий доказ-переданий на збереження власнику залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м. Києва.