Справа № 1-203/2009р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2009 року Оболонський районний суд міста Києва
в складі головуючого - судді Прудніка О.А.
при секретарі Зозулинській Ю.Л.
з участю прокурора Янчука Д.Л.
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, який має неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого 24.09.2008 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням строком на два роки; у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, -
УСТАНОВИВ:
26.01.2009 року, приблизно о 07 год., знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне заволодіння чужим майном, яке належало ОСОБА_2 та ОСОБА_5 При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне заволодіння чужим майном, знаходячись за вказаною адресою, шляхом вільного доступу, ОСОБА_6 заволодів ключем від сейфу, який знаходився на балконі вказаної квартири і належав ОСОБА_2 та ОСОБА_5, де останні зберігали особисті цінні речі та гроші. В подальшому, приблизно о 09 год., цього ж дня, ОСОБА_4 скориставшись тим, що батьків на той час вдома не було і за його діями ніхто не спостерігав, зайшов до приміщення балкону, квартири АДРЕСА_1 та за допомогою викраденого ключа, відкрив сейф де зберігались гроші належні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 після чого повторно, таємно викрав звідти чуже майно, а саме: 2500 гривень; 300 доларів США, що в перерахунку, згідно курсу Національного банку станом на 26.01.2009 p., становило 2310 гривень; 15000 угорських форинтів, що в перерахунку, згідно курсу Національного банку станом на 26.01.2009р., становило 509.86 гривень; 2000 російських рублів що в перерахунку, згідно курсу Національного банку станом на 26.01.2009 p., становило 468.2 гривень, чим заподіяв потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 5788.6 гривень. Після повторного, таємного заволодіння вищезазначеним чужим майном, ОСОБА_6 розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний при судовому слідстві підсудний ОСОБА_4 свою винність у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши належним чином їх наслідки, на теперішній час шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому підсудний також зазначив, що протягом останніх 6 місяців він не працює, його дружина перебуває в декретній відпустці. На даний час вони знаходяться на утриманні батьків, але кишенькових грошей їм не дають. З квартири вони виходили тільки тоді коли батьки були вдома. В іншому випадку батьки замикали їх на ключ і вони чекали їх повернення, щоб вийти з квартири. Такі заходи батьками застосовувались з метою контролювати їх поведінку та виключити можливість вживання психоактивних речовин.
26.01.2009 p., близько 07 год., він знаходився вдома. В цей час дружина спала в їх кімнаті, мати була в своїй кімнаті, а батько знаходився в ванній кімнаті, збирався на роботу. Коли він зайшов до приміщення кухні, він побачив батьків портфель, який стояв на дивані. Він знав про те, що батько зберігав в даному портфелі ключі від сейфу, який стояв у них на балконі і де батьки зберігали свої цінні речі та гроші. В цей час він вирішив, скориставшись тим, що поблизу нікого не має, таємно відстібнув від загальної зв'язки ключів ключ від сейфу та поклавши на місце решту ключів, закрив портфель та поставив його на місце. Батько, нічого не помітивши, пішов на роботу близько 8 год. Через деякий час пішла на роботу і мати. В той час, коли його дружина ще спала, а крім неї в квартирі нікого не було, він вирішив викрасти гроші, які належали його батькам та зберігались в сейфі. Гроші йому були потрібні для гри в автомати та на розваги. Дочекавшись того часу коли крім них, нікого в квартирі не буде, він вийшов на балкон, ключем відкрив сейф та таємно заволодів грішми. В сейфі він знайшов гроші різною валютою, а саме: 2500 гривень, 300 доларів США, 2000 російських карбованців та 15000 венгерських форинтів. Гроші він заховав в своїй кімнаті. Про те, що він скоїв крадіжку грошей у своїх батьків, дружині ОСОБА_7 він нічого не казав. Цього дня як і наступного, батьки зникнення грошей не помітили. Тому він 27.01.2009р. в вечірній час, вирішив витратити викрадені гроші на свої потреби. З цією метою, він пішов до одного з кіосків обміну валют та обміняв російські карбованці та долари США на гривні. Венгерські форинти він загубив, де саме він сказати точно не може. Після чого, він пішов до ігрових автоматів, які розташовані біля ст.метро Г.Дніпра де і програв усі гроші. 30.01.2009 р. йому на мобільний телефон прийшло повідомлення від батьків, з якого він зрозумів, що вони виявили зникнення грошей і впевнені в тому, що це зробив він. Оскільки він вже програв майже усі гроші, більше до дому він не повертався, оскільки побоявся, що батьки викличуть працівників міліції. 4.02.2009р. він прийшов на відмітку до інспекції з питань виконання покарання Оболонського РУ ГУ. Там він і був затриманий дільничним інспектором, який повідомив йому про те, що зникнення грошей батьки все ж таки помітили і відразу здогадались, що це зробив він і написали заяву до міліції.
На підставі ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи та розміру заявлених позовних вимог, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадився відносно підсудного в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи наявні докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні вищезазначеного злочину доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, своїми діями, які виразились у повторному, таємному викраденні чужого майна ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.
За встановлених обставин, враховуючи положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 стосовно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 5788,60 грн. на думку суду підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє належне підтвердження під час судового слідства і повністю визнаний підсудним.
Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дані, що його характеризують, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, сімейні обставини, наявність неповнолітньої дитини, стан здоров'я, наявність у підсудного розладів психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання наркотичних речовин та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності, інших захворювань, а також, що він вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку та приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 299, 301-1, 323, 324, 328, 330 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ст. 71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2008 року, остаточно визначивши покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років двох місяців позбавлення волі з відбуттям у кримінально виконавчій установі.
Строк покарання рахувати з 05.02.2009 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити без змін-тримання під вартою.
Речовий доказ по справі - переданий на збереження власниці, залишити в її розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в порядку відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 5788 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.