Справа № 2-А-1492/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

                                                        П О С Т А Н О В А

                                 І м е н е м  У к р а ї н и

13 вересня 2010 року                                                                                                                   м. Чернігів

    Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Клименку С.В.,

з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження ВДАІ УМВС України в Чернігівській області Зеляка Сергія Віталійовича про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

                                                              в с т а н о в и в:

23.03.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною і скасування винесеної відповідачем 17.03.2010 року постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

В обґрунтування позову послався на відсутність у його діях події адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на задоволенні.

Відповідач не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.

    Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

    17.03.2010 року у відношенні позивача відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія СВ № 103450) і винесено постанову (серія СВ № 053838) про накладення штрафу в розмірі 260 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.

    Як убачається з протоколу і постанови, в цей день о 14 год. 25 хв. позивач, керуючи автомобілем «Пежо-405», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по проспекту Перемоги в місті Чернігові, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Позивач з постановою не погодився. Стверджує, що він здійснив вимушену зупинку через раптову поламку двигуна автомобіля.

Зазначене підтвердив і допитаний в якості свідка ОСОБА_3, який в момент складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення перебував в автомобілі позивача. У той же час, свідок повідомив, що позивач не здійснював ремонт двигуна, а здійснивши зовнішній огляд стану двигуна одразу продовжив рух у раніше запланованому напрямку.  

Відповідно до статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу положень статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої істини.

Виходячи з викладеного та положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом на підставі якого орган (посадова особа) у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Порушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

    У той же час, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження раптової поламки двигуна автомобіля, повідомивши, що з цього приводу до спеціалістів не звертався.

Як убачається з показань свідка поламка двигуна автомобіля не перешкоджала його подальшому руху. З огляду на викладене суд доходить до висновку, що у позивача не було підстав для зупинки в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».  

Вищевикладене в сукупності підтверджує, що відповідач правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а тому даний позов не підлягає задоволенню.

    Керуючись статтями 158 – 163, 171-2 КАС України, суд

                                                              п о с т а н о в и в:

 у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводження ВДАІ УМВС України в Чернігівській області Зеляка Сергія Віталійовича про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Головуючий: