Справа № 2-А-2067/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

                                                        П О С Т А Н О В А

                                  І м е н е м  У к р а ї н и

 16 вересня 2010 року                                                                                                                  м. Чернігів

    Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Клименку С.В.,

з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Чернігівського району Чернігівської області, інспектора ДПС Семеняги Ігоря Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення і закриття справи,

                                                               в с т а н о в и в:

09.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування винесеної співвідповідачем 01.06.2010 року постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, і накладено штраф в розмірі 260 грн.

В обґрунтування позову послався на відсутність в його діях події адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі не з’явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

    Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    01.06.2010 року відносно позивача співвідповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення (серія СВ № 151758) і винесено постанову (серія СВ № 189944), якою накладено штраф в розмірі 260 грн.

Як убачається з протоколу і постанови, в цей день о 17 год. 10 хв., позивач, керуючи автомобілем «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_1, в селі Количівка Чернігівського району перевищив максимально дозволену швидкість руху (60 км/год) на 25 км/год, чим порушив вимогу пункту 12.4 Правил дорожнього руху і скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Позивач з постановою не погодився. Стверджує, що в зазначені у постанові час і місце, швидкість руху його автомобіля не перевищувала 60 км/год.

Незгода позивача з обставинами скоєння ним адміністративного правопорушення зафіксована і в протоколі.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі зазначені положення закону не виконали. Вони не спростували доводи позивача і на вимогу суду не надали матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідачі не пред’явили достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, а складений за відсутності свідків протокол, з яким не погоджується позивач, не є беззаперечним доказом цього.  

    За викладених обставин, винесена співвідповідачем постанова підлягає скасуванню за недоведеністю в діях позивача події адміністративного правопорушення.

    У той же час, в силу статті 162 КАС України, суд не наділений повноваженням закривати справу про адміністративне правопорушення в разі скасування винесеної уповноваженим органом (посадовою особою) постанови, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

    Керуючись статтями 158 – 163, 171-2 КАС України, суд

                                                            п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково. Скасувати постанову (серія СВ № 189944) від 01.06.2010 року інспектора ДПС Семеняги Ігоря Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Головуючий: