Справа № 2-1663
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року м. Білгород - Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до виконкому Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_3 про визнання особи наймачем житлового приміщення, треті особи: ОПР і МР Білгород-Дністровського МВ УМВС України Одеської області, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Меркурій» та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання наймачем житлового приміщення, третя особа: виконком Білгород-Дністровської міської ради,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 про визнання особи наймачем житлового приміщення, вказуючи, що користується квартирою АДРЕСА_2 з 2005 року, відповідач ОСОБА_3 взагалі не проживає в квартирі, речей його у вказаному житловому приміщення немає. Просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вищевказаним житловим приміщенням, а також визнати її, ОСОБА_2, наймачем квартири, зобов'язавши виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області видати ордер на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2, уклавши договір найму жилого приміщення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовом не згодний, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Представник відповідача, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, проти позову не заперечує.
Представник третьої особи, сектору ОПР і МР Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся, причина неявки суду не відома.
Представник третьої особи, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меркурій" у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся, причина неявки суду не відома.
ОСОБА_3 Ейюб огли звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання наймачем житлового приміщення, третя особа: виконком Білгород-Дністровської міської ради, вказуючи, що користується квартирою АДРЕСА_2, зареєстрований за цією адресою та просить суд: скасувати розпорядження органу приватизації державного житлового фонду виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 03.03.2009 року за № 10127; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 03.03.2009 року, виданого органом приватизації державного житлового фонду виконкому Білгород-Дністровської міської ради на ім’я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 визнати ОСОБА_3 наймачем квартири АДРЕСА_2 виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представик виконкому Білгород-Дністровської міської ради у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся, причина неявки суду не відома.
Суд, вислухавши пояснення сторін, ретельно вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 15 жовтня 2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.08.2007 року № 968 на ім’я ОСОБА_4, померлої 01 жовтня 2008 року, яка є рідною сестрою ОСОБА_2, було видано ордер на право заняття житлового приміщення – квартири АДРЕСА_2
В цій квартирі наймач ОСОБА_4 проживала більше 20 років, до моменту смерті, тобто до 01 жовтня 2008 року (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 01 жовтня 2008 року, виданого Відділом РАЦС по м. Б.-Дністровський Б.-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 657). На підставі рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меркурій" протокол №1 від 19.10.2005 року у житловому будинку створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Меркурій", що підтверджується Статутом ОСББ "Меркурій" , зареєстрованим 08.12.2005 року, рішенням № 804 виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, а до цього житловий будинок мав статус гуртожитку.
ОСОБА_4 була основним наймачем житлового приміщення. З 11 березня 2008 року в цій квартирі, за згодою ОСОБА_4 був прописаний відповідач ОСОБА_3, про що свідчить довідка ОСББ "Меркурій".
Суд вважає, що позов ОСОБА_2 до виконкому Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_3 про визнання особи наймачем житлового приміщення – не підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання наймачем житлового приміщення – підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як на підставу своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилається на довідки ОСББ "Меркурій", відповідно до яких ОСОБА_3 ніколи не проживав і не проживає у квартирі АДРЕСА_2 однак вказані довідки суперечать тому що вказує позивачка у своїй позовній заяві, а саме вона вказує, що «відповідач ОСОБА_3 деякий час проживав в квартирі». Крім того, якщо ОСОБА_3 ніколи не проживав у вказаній квартирі, то стає незрозумілим, яким чином він був зареєстрований за цією адресою.
Факт того, що ОСОБА_3 проживав з померлою ОСОБА_4 однією сім’єю підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні в якості свідків:
- ОСОБА_5, який підтвердив, що ОСОБА_3 проживав з померлою ОСОБА_4 однією сім’єю.
- ОСОБА_6, яка підтвердила, що ОСОБА_3 проживав з померлою ОСОБА_4 однією сім’єю.
- ОСОБА_7, яка підтвердила, що ОСОБА_3 проживав з померлою ОСОБА_4 однією сім’єю та пояснила, що ОСОБА_3 передавав гроші і продукти для ОСОБА_4
- ОСОБА_8, пояснила, що коли вона приходила у спірну квартиру, то бачила, як ОСОБА_3Е.о. прав, вбирав і готував у вказаній квартирі.
- ОСОБА_9, підтвердила, що ОСОБА_3 проживав з померлою ОСОБА_4 однією сім’єю на протязі 5-6 років.
Допитані у судовому засіданні, за клопотанням ОСОБА_2, в якості свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 – стверджували, що ОСОБА_3 не проживав за вказаною адресою.
Крім того, у своїй позовній заяві позивач ОСОБА_2 вказує, що вона сплачує всі комунальні платежі, на підтвердження чого надала до суду копії квитанцій до прибуткового касового ордера. Однак, в жодній з наданих копій квитанцій не вказано, що оплату здійснювала саме ОСОБА_2, а вказано лише, що оплату здійснювала «ОСОБА_2», крім того, лише 2 квитанції з 27 були оплачені після смерті ОСОБА_4 таким чином є всі підстави вважати, що вищевказані платежі здійснювала за свого життя – померла ОСОБА_4 Отже, позивач ОСОБА_2 не довела що саме вона здійснювала оплату за комунальні послуги.
Таким чином ОСОБА_2 не довела ті обставини, які є підставою її позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Після смерті ОСОБА_4, її рідна сестра – позивач ОСОБА_2, скориставшись правовою безграмотністю ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою. Після чого, 03 листопада 2008 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд ухвалив Заочне Рішення, відповідно до якого суд вирішив:
1. Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 зобов'язавши ОПР і МР Білгород-Дністровського міського відділу УМВС України в Одеській області зняти його з реєстраційного обліку.
2. Визнати ОСОБА_2, наймачем квартири АДРЕСА_2 житловою площею 18,4 метрів квадратних, що складається з однієї кімнати.
3. Зобов'язати виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області видати ордер на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклавши з нею договір найму жилого приміщення.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2009 року вищевказане Заочне Рішення було скасовано з тих підстав, що, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 дійсно не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, оскільки не був повідомлений належним чином та копію заочного рішення не отримував. Крім того, ОСОБА_2 був позбавлений можливості надати у судове засідання докази, яккі підтверджують його проживання у спірній квартирі.
Згідно ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем – громадянином, на ім’я якого видано ордер.
ОСОБА_2 не надала суду ні договір найму жилого приміщення, ні ордер на жиле приміщення.
Таким чином, відповідно до ст. 61 ЖК України, у суду відсутні правові підстави для визнання ОСОБА_2 наймачем квартири АДРЕСА_3 і як наслідок суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов’язання виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області видати ордер на жиле приміщення - АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклавши з нею договір найму жилого приміщення.
У своїй позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що він проживав разом з ОСОБА_14 в квартирі АДРЕСА_3 вони перебував у фактичних шлюбних відносинах з померлою.
У відповідності зі ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним жиле приміщення за власним бажанням будь-кого. Враховуючи той факт, що ОСОБА_2. та ОСОБА_4 довгий час проживали разом, вели спільне господарство, ОСОБА_4 прописала його в цій квартирі, про що свідчить запис в реєстраційній картці, а саме 11 березня 2008 року зроблена відмітка сектором громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Білгород – Дністровського МВ УМВС України в Одеській області.
Позивач ОСОБА_3 у своїй позовній заяві вказує, що у зв’язку з цими подіями та щільним графіком роботи після смерті своєї співмешканки він готував документи для звернення до суду про встановлення факту проживання із померлою однією сім’єю без шлюбу та ведення з нею спільного господарства для оформлення документів на спадок, проте згодом, після її смерті він дізнався, що 03 листопада 2009 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом, внаслідок шахрайських дій відповідача, було винесено заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2, котра є рідною сестрою померлої, про визнання її наймачем спірного житлового приміщення.
На підставі цього рішення орган приватизації державного житлового фонду виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради виніс розпорядження від 03 березня 2009 року за № 10127, яким передав у приватну власність ОСОБА_2 спірну квартиру, що підтверджується свідоцтвом про право власності на спірне житло.
ОСОБА_3 стверджує, що внаслідок шахрайських дій зі сторони відповідача приватизація квартири призвела до порушення його прав як користувача житлом.
Згідно із ч.2 ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» передання займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", до членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) з наймачем. Тобто Закон пов'язує момент виникнення права на приватизацію житла у осіб, які проживають з наймачем, з фактичним проживанням та пропискою. На момент видачі Свідоцтва про право власності на житло від 03 березня 2009 року, ОСОБА_3 фактично проживав в квартирі і у нього виникло право на її приватизацію. Таке право не було реалізовано ОСОБА_3 лише в силу того, що ОСОБА_2 приховала від нього факт приватизації квартири.
Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, ніж з підстав і в порядку, визначених законом.
У відповідності до ст. 47 Конституції України «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла…»
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 61 ЖК України, ст.ст. 5, 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 47 Конституції України , ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до виконкому Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_3 про визнання особи наймачем житлового приміщення, треті особи: ОПР і МР Білгород-Дністровського МВ УМВС України Одеської області, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Меркурій» - відмовити у повному обсязі.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання наймачем житлового приміщення, третя особа: виконком Білгород-Дністровської міської ради – задовольнити у повному обсязі.
Скасувати розпорядження органу приватизації державного житлового фонду виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 03.03.2009 року за № 10127.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 03.03.2009 року, виданого органом приватизації державного житлового фонду виконкому Білгород-Дністровської міської ради на ім’я ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2
Визнати ОСОБА_3 наймачем квартири АДРЕСА_3
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: