Цивільна справа № 2-210/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого- судді Бараненка С.М..,
при секретарі – Шкурат О.Г.
за участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Новгород-Сіверський в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у зв”язку з відсутністю понад шість місяців без поважних причин та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у зв”язку з відсутністю понад шість місяців без поважних причин, мотивуючи позов тим, що свого часу її син ОСОБА_3 перебував у шлюбі з відповідачем, але сімейне життя в них не сталось і з червня місяця 2009 року відповідачка в її квартирі не проживає, але залишається зареєстрованою, але за комунальні послуги їй грошей не надає, всі витрати повинна нести вона.
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою, мотивуючи позов тим, що після укладення шлюбу з відповідачем ОСОБА_3, вони проживали та були зареєстровані в квартирі відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1. У вказаній квартирі вони проживали до середини червня 2009 року, а в червні 2009 року вона була вимушена збігти від чоловіка в квартиру своєї сестри, так-як він її ображав і декілька разів побив, а також забрав від квартири ключі. Рішенням суду від 15 серпня 2010 року судом шлюб з відповідачем було розірвано.
Вказані позови судом були об”єднані в одне провадження.
В судовому засіданні позивач- відповідач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додала, що відповідач ОСОБА_2 після того, як сімейне життя з її сином ОСОБА_3 не склалось сама добровільно пішла на іншу квартиру, щоб створити іншу сім”ю, при цьму вона забрала меблі і інші речі. Ключі від квартири вона добровільно залишила.
Третя особа- відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, а позов ОСОБА_2 не визнав в повному обсязі і дав пояснення, що в позові відповідача ОСОБА_2 все надумане, ключі вона сама залишила в поштовому ящику. Коли вона виїжджала з квартири, він не був присутній. ОСОБА_2 переїхала на квартиру сестри, так-як планувала створити нову сім”ю з іншим чоловіком. Про це вона йому сама говорила.
Представник відповідача- позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 в судовому дав пояснення, що позов ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі так-як не доведено, що ОСОБА_2 перестала проживати в квартирі не з власної ініціативи, а позов ОСОБА_2 підтримує в повному обсязі, так-як не встановлено відсутність неповажних причин непроживання. Із-за сварок з чоловіком ОСОБА_2 вимушена була переїхати проживати на квартиру сестри, і як вона стверджує, що ключів нікому не залишала.
Суд, вислухавши сторони, показання свідків та дослідивши матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що вона знайома з усіма сторонами по справі. ОСОБА_2 їй говорила, що розвожусь з ОСОБА_3 і що вона переїжджає від нього сама добровільно, бо їй набридло таке життя, крім того вона вже на той час проживала з іншим чоловіком. Про це все вона їй сама розповідала. Перед переїздом вона вже зустрічалась з іншим чоловіком. Де поділа ОСОБА_2 ключі вона не знає.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що вона є сісідом сторін і все, що стосується ОСОБА_2, так це нескінченні п”янки, від цього всього потерпали діти. ОСОБА_2 в неї одного разу вкрала сумку і вона з цього приводу зверталась до міліції. ОСОБА_3 все робив по господарству, ОСОБА_2 ніхто практично не бачив і взагалі вона нехороша людина. Їй також відомо, що в картирі ОСОБА_1 ОСОБА_2 не проживає з травня 2009 року, тобто після того, як її забрали батьки.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 71 ЖК України в разі відсутності наймача або членів його сім’ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_2 не проживає та не користується вказаним жилим приміщенням на протязі більше ніж шість місяців і тому втратив право ним користуватися, дані обставини ніким по справі не спростовуютьмя, а навпаки підтверджуються показаннями вказаних по справі свідків, до показань яких суд відноситься, як до таких, що відповідають фактичним обставинам справи і крім того вказані свідки попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
За вказаних обставин, на підставі ст. 72 ЖК України, Суд вважає, що відповідач- позивач ОСОБА_2 втратила право на користування жилим приміщенням за адресою: по АДРЕСА_1. Чернігівської області внаслідок відсутності її у вказаному жилому приміщенні понад встановлені законодавством строки без поважних причин.
Що стосуться позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою то даний позов задоволенню не підлягає, так-як ОСОБА_2 не було надано суду жодного доказу, що вона не втратила право на проживання у вказаній квартирі. Взагалі її поведінку суд розцінює, як недобросовісну і таку, що направлена на покращення свого становища, крім того згідно зазначених в судовому засіданні показань свідків, вона характеризується з негативної сторони і суду зрозуміло її намагання залишаючись без місяця проживання вселитись будь-яким чином в квартиру ОСОБА_1так-як в судовому засіданні було встановлено, що вона добровільно покинула квартиру і пішла від свого чоловіка проживати на іншу квартиру, а саме квартиру сестри, але на даний час вимушена покинути ту квартиру, на яку перейшла проживати, так-як сестра повернулася жити в свою квартиру.
Судові витрати необхідно вирішити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 71, 72 ЖК України, ст.ст. 60, 88, 215 ЦПК України, Суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у зв”язку з відсутністю понад шість місяців без поважних причин – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 у зв”язку з відсутністю в квартирі понад шість місяців без поважних причин.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38 грн. 50 коп. в рахунок повернення судових витрат.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою- відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: С.М. Бараненко