Справа № 2-15

                                  2010 року

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   «30» серпня 2010 року                                                                                    м. Білгород-Дністровський    

Білгород-Дністровський міськрайонний суд  Одеської  області

у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.              

                при секретарі – Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  дійсним та визнання права власності,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу          № 2158/Б від 24 березня 1999 року, відповідно до якого позивач купила, а відповідач продала житловий будинок АДРЕСА_1 який складається з: глинобитного жилого будинку, літ. «А», жилою площею 70,2 кв.м., бутової літньої кухні літ. «Б», цегляного сараю літ. «В», дерев’яної вбиральні літ. «Г», споруди 1-4 (І-ІІІ) дійсним та визнання права власності.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд              позов задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час, день і місце судового засідання  була повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.      

    Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    24 березня 1999 року між ОСОБА_1, з однієї сторони та відповідачем - ОСОБА_2, з другої сторони, була досягнута домовленість про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_2 який складається: з глинобитного жилого будинку літ.„А" жилою площею 70,2 кв.м., бутова літня кухня    літ. „Б", цегляний сарай літ. „В", дерев'яна вбиральня літ. «Г» споруди 1-4 (І-Ш).

При укладені угоди між сторонами були узгоджені усі належні умови купівлі-продажу жилого приміщення. Зокрема, щодо ціни, передачі будинку у власність ОСОБА_1, оформлення договору в нотаріальній конторі та інше. Сторони прийшли до угоди про те, що житловий будинок оцінюється у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.

У підтвердження укладеної угоди того ж дня покупцем були передані продавцю гроші у                сумі 12000 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна № 2158/Б                     від 24.03.1999 р., укладеного на Одеській товарній біржі та підписаного сторонами.

Зазначений договір відповідно до вимог ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" зареєстрований на Одеській товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю.

Після виконання обов'язків покупця позивачу були передані усі документи і вона переоформила на себе усі реєстраційні документи по зазначеному будинку, здійснивши державну реєстрацію на своє ім'я в Білгород-Дністровському МБТІ.

Разом з тим, зазначений договір не був посвідчений нотаріусом, як це було передбачено                ст.47 ЦК України 1963 року, чинного на час укладення угоди.

Позивач пояснила, що на її неодноразові вимоги до продавця, щоб оформити договор купівлі-продажу жилого приміщення в передбаченій цивільним законодавством нотаріальній формі, як це було передбачено ст.ст. 47, 227 ЦК України 1963 року, продавець по теперішній час ухиляється від нотаріального оформлення угоди.

Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно з ст. 47 ЦК України 1963 року нотаріальне посвідчення правочину є обов’язковим лише у випадках, вказаних у законі. Недодержання у цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність правочину з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала правочин, який потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення правочину, суд вправі на вимогу сторони, яка виконала правочин визнати правочин дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення правочину не вимагається.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 2009 року № 9, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін, однак, оскільки реєстрація права власності на житловий будинок за договір купівлі-продажу № 2158/Б від 24 березня 1999 року, укладеному на Одеській товарній біржі, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже була проведена в             КП Білгород-Дністровському МБТІ і реєстрація права власності не була оскаржена, тому є всі підстави стверджувати, що договір купівлі-продажу № 2158/Б від 24 березня 1999 року був виконаний двома сторонами у повному обсязі.

    Враховуючи вищевикладене, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також  що нерухоме майно було правомірно придбано позивачем, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  дійсним та визнання права власності –  обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.    

    Керуючись ст.ст. 47, 227 ЦК України 1963 року ,  ст. ст. 10, 11, 74, 209, 213-215, 224-226  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  дійсним та визнання права власності – задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № 2158/Б від 24 березня 1999 року, укладений на Одеській товарній біржі, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_2 який складається з: глинобитний жилий будинок літ.„А" жилою площею 70,2 кв.м., бутова літня кухня літ. „Б", цегляний сарай літ. „В"', дерев'яна вбиральня літ. „Г", споруді 1-4 (І-ПІ).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 який складається з: глинобитний жилий будинок літ.„А" жилою площею 70,2 кв.м., бутова літня кухня літ. „Б", цегляний сарай літ. „В", дерев'яна вбиральня літ. «Г» , споруди 1-4 (І-ПІ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його увалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: