Справа № 2-5030/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 року                             м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мушкеєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В позовній заяві вказує, що 12 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони укладено кредитний договір № 014/2628/74/03349. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору кредитор, на положеннях та умовах договору, надає позичальнику кредит в сумі 45000 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 09 липня 2027 року (включно), зі сплатою 12,00 % відсотків річних.

На забезпечення виконання кредитного договору між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1, укладено договір іпотеки № 014/2628/74/03349/1 від 12 липня 2007 року. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира трикімнатна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

21 грудня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно: трикімнатну квартиру № 10 (десять), що знаходяться в м. Рівне Рівненської області по вул. Кіквідзе в буд. 64а, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню на підставі того, що відсутні правові та фактичні підстави для вчинення виконавчого напису. Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається повний зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет Іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 5.4. того ж договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема - у  безспірному  порядку на підставі виконавчогонапису нотаріуса.

Всупереч вимог п. 5.1 Іпотечного договору до вчинення виконавчого напису нотаріусом відповідачем до ОСОБА_1 не пред’являлися будь-які претензії з приводу невиконання або неналежного виконання зобов'язань по кредитному договору та договору іпотеки. В зв'язку з тим, що іпотекодержатель не звертався до нього з письмовою вимогою про виконання порушеного зобов'язання (якщо таке має місце), то він не мав права розпочинати звернення стягнення на предмет іпотеки, а приватний нотаріус відповідно видавати виконавчий напис.

Вказує, що виконавчий напис нотаріуса за своїм змістом не відповідає вимогам чинного законодавства. Згідно п. 282 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за №283/8882 та п.12.2 Іпотечного договору для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Всупереч вказаній нормі Інструкції оскаржуваний виконавчий напис вчинено не наборговому документі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить, прийняти рішення, котрим визнати виконавчий напис від 21.12.2009 р. зареєстрований в реєстрі за № 608, вчинений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. за заявою Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню та судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” позовні вимоги позивача заперечив з тих підстав, що 12 липня 2007р. між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 014/2628/74/03349 та надано кредит в сумі 45000 доларів США строком користування до 09 липня 2027 року зі сплатою 12 відсотків річних за користування кредитними коштами.

Кредит ОСОБА_1 було надано на умовах його забезпечення, строкового повернення та плати за користування.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, було укладено договір іпотеки № 014/2628/74/03349/1 від 12 липня 2007 року.

Відповідно до п. п. 1.3., 5.2 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання: щомісячно, до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця. наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно з графіком платежів, наведеним в Додатку №1 до Кредитного договору; щомісячно, до 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з графіком платежів, наведеним в додатку № 1 до цього договору сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів.

Однак, позичальником порушено вказані умови кредитного договору, а саме з січня місяця 2009 р. ОСОБА_1 не здійснює сплату платежів передбачених кредитним договором.

У зв'язку з припиненням ОСОБА_1 виконанням взятих на себе зобов'язання за кредитним договором, AT "Ерсте Банк" неодноразово, як це передбачено, умовами ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» звертався з повідомленнями про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору.

З позивачем, представниками AT "Ерсте Банк" було проведено безліч зустрічей, під час, яких він обіцяв сплатити заборгованість та в майбутньому не порушувати умови кредитного договору та договору іпотеки.

21 грудня 2009 року AT "Ерсте Банк" звернувся до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. з заявою про вчинення виконавчого напису. Розмір заборгованості відповідно до розрахунку станом на 15 грудня 2009 року становив 47077,67 доларів США.

Твердження позивача є неправдивими, та спростовуються тим, що 19 лютого 2009 Позивачем було отримано повідомлення-вимога, про порушення основного зобов'язання відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», п. 5.1. договору іпотеки, про що свідчить особистий підпис позивача на примірнику повідомлення вимоги вих. № 25.1.0./037 від 17 лютого 2009 року.

Відповідно до розділу 32 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів згідно переліку документів затверджених Постановою К МУ України від 29.06.1999 № 1172. Так AT "Ерсте Банк" було надано нотаріусу, як додаток до заяви серед іншого: копія кредитного договору № 014/2628/74/03349 від 12 липня 2007 року; оригінал договору іпотеки № 014/2628/74/03349/1 від 12 липня 2007 року зі змінами та доповненнями; розрахунок заборгованості станом на 15 грудня 2009 p.; виписка по рахунках ОСОБА_1 (меморіальна); квитанція про видачу коштів.

Данні документи за своїм змістом, суттю та реквізитами відповідають вимогам які ставляться до первинних та зведених бухгалтерських документів, і в комплексі дають повну та обґрунтовану базу для з'ясування, факту правовідносин, наявності заборгованості в т.ч. простроченої та її розміру.

Право ВАТ "Ерсте Банк", як кредитора, вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася до сплати та сплати відсотків за фактичне користування кредитом витікає також з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, в разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України .

Відповідач вважає, ВАТ "Ерсте Банк", як іпотекодержатель мав достатньо правових підстав звернутись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, а нотаріус вчинити такий напис до закінчення строку основного зобов'язання. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов В.О. в судове засідання не з’явився, хоча неодноразово повідомлявся про час і місце судового засідання належним чином, про причини нез’явлення до суду не повідомив, до початку судового засідання подав заперечення на позов в яких вказує, що для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між ВАТ "Ерсте Банк" та позивачем укладено договір іпотеки 014/2628/74/03349/1 від 12 липня 2007 року, посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_5 того ж дня за реєстровим № 2229.

Відповідно до умов п. 5.2. кредитного договору позивач зобов'язувався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора, щомісячно, до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату платежів згідно з графіком платежів, вказаних в додатку № 1 до кредитного договору.

Позивач у встановленні кредитним договором строки не виконував зобов'язання по сплаті платежів, чим порушив умови кредитного договору і як наслідок, дав право іпотекодавцю звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису раніше строку дії кредитного договору і іпотечних договорів.

Факт порушення позивачем умов кредитного договору і договору іпотеки підтверджується повідомленням-вимогою ВАТ "Ерсте Банк" від 19 лютого 2009 року № 25.1.0/037 та виписками по особистому рахунку Позивача.

Позивач безпідставно стверджує, що відповідачем не було надано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Дані доводи не мають жодного підґрунтя враховуючи те, що позивачеві не було відомо про вищевказаний перелік документів. Так, для вчинення виконавчого напису, відповідачем йому було надано: заяву про вчинення виконавчого напису від 21 грудня 2009 року; кредитний договір; договір іпотеки; вимогу; розрахунки заборгованості позивача перед відповідачем.

Твердження позивача, що невідповідність адреси нерухомого майна в кредитному договорі і іпотечному договорі не дозволяла йому вчинити виконавчий напис, є також наслідком невірного розуміння норм чинного законодавства, оскільки саме іпотечним договором передбачено передачу в іпотеку нерухомого майна, а саме квартири 10 (десять) в будинку 64а по вулиці Кіквідзе в місті Рівне. Посить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши всі обставини справи, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши докази, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного переконання.

Судом встановлено, що 12 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк», яке в послідуючому перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/2628/74/03349. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору кредитор, на положеннях та умовах договору, надає позичальнику кредит в сумі 45000 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 09 липня 2027 року (включно), зі сплатою 12,00 % відсотків річних.

На забезпечення виконання кредитного договору між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_1, укладено договір іпотеки № 014/2628/74/03349/1 від 12 липня 2007 року. Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира трикімнатна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

21 грудня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно: Трикімнатну квартиру № 10 (десять), що знаходяться в м. Рівне Рівненської області по вул. Кіквідзе в буд. 64а, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач в судовому засіданні вказував на те, що його не було повідомлено ні банком ні нотаріусом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Дані твердження спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до умов п. 5.2. кредитного договору позивач зобов'язувався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора, щомісячно, до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату платежів згідно з графіком платежів, вказаних в додатку № 1 до кредитного договору.

Відповідно до умов п. 1.4. договору іпотеки у випадку невиконання позивачем зобов'язань по договору іпотеки або за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 5.4. договору іпотеки передбачав звернення стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач у встановленні кредитним договором строки не виконував зобов'язання по сплаті платежів, чим порушив умови кредитного договору і як наслідок, дав право іпотекодавцю звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису раніше строку дії кредитного і іпотечного договорів.

Факт порушення позивачем умов кредитного договору і договору іпотеки підтверджується повідомленням-вимогою ВАТ "Ерсте Банк" від 19 лютого 2009 року № 25.1.0/037, та виписками по особистому рахунку позивача. На повідомленні-вимозі від 19 лютого 2009 року № 25.1.0/037 наявний підпис позивача про отримання даної вимоги. Крім того, ОСОБА_1 давав письмове пояснення від 19.02.2009 року про те, що він згідний з боргом і зобов’язувався погасити борг за два місяці. 02 лютого 2009 року ВАТ "Ерсте Банк" направило на адресу позивача письмове попередження № 25.1.0/018, яке було проігнороване позивачем. Як встановлено в судовому засіданні позивач з моменту отримання повідомлення-вимоги та письмового попередження не сплатив жодного платежу. За таких обставин, суд вважає, що стягувач ВАТ "Ерсте Банк" та нотаріус вжили необхідних заходів про попередження боржника за тридцять днів про вчинення виконавчого напису.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 розділу 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 передбачається право на звернення стягнення на заставлене майно, у разі якщо право звернення виникло на підставі нотаріально посвідченої угоди. Такими угодами є договір іпотеки і договір застави.

п. 283 Інструкції передбачає вчинення виконавчого напису саме на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Згідно п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи у разі якщо заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірність заборгованості передбачає: наявність належних документів (доказів), які вказують на виникнення, розмір і вид заборгованості і передбачених чинним законодавством; відсутність документів (доказів), що підтверджують спір щодо виникнення, розмір і вид заборгованості.

На момент вчинення виконавчого напису розмір зобов'язання позивачем не оспорювався в порядку, визначеному чинним законодавством.

На переконання суду, позивач безпідставно стверджує, що відповідачем не було надано нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Так, для вчинення виконавчого напису, відповідачем було надано: заяву про вчинення виконавчого напису від 21 грудня 2009 року; кредитний договір № 014/2628/74/03349 від 12 липня 2007 року; договір іпотеки № 014/2628/74/03349/1 від 12 липня 2007 року, вимогу та розрахунки заборгованості позивача перед відповідачем.

Отже, суд вважає, що банк та приватний нотаріус, який вчиняв виконавчий напис діяли в межах чинного законодавства і вжили заходів необхідних для підтвердження безспірності заборгованості по кредитному договору та правомірно звернули стягнення на предмет іпотеки. У зв’язку з чим позовні вимоги позивача є недоведеними.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 49, 590 Цивільного Кодексу України ст. ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку", , ст. ст. 10, 60, 88, 130, 212, 213, 215, 220 ЦПК України, п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова В.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                         С.В.Рогозін

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 вересня 2010 року