Справа № 2-1795/10

З А О Ч Н Е   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року                             м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Івченко І.В.

з участю представника позивача Веремчук С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Любомирський вапняно-силікатний завод” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Любомирський вапняно-силікатний завод” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в якій зазначив, що 25 лютого 2008 року на перехресті вулиць Кн. Володимира та Гагаріна, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Сітроєн С25 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_6

У результаті дорожньо-транспорної пригоди автомобіль Шкода Октавія 2007 року випуску д.н.з. НОМЕР_2, який належить ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" отримав механічні пошкодження. Постановою Рівненського міського суду від 27 лютого 2008 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком спеціаліста-товарознавця про визначення матеріального збитку, матеріальний збиток, завданий автомобілю Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 51917,44 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", уточнив позовні вимоги та пояснив, що після здійснення ДТП та проведення дослідження спеціаліста-товарознавця про визначення матеріального збитку ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" за свої кошти відремонтував автомобіль. Відповідачі по справі дані витрати не відшкодували, у зв’язку з чим вважає, що вони прострочили грошові зобов’язання і відповідно до ст. 625 ЦК України, повинні сплатити 3 проценти річних та втрати від інфляційного процесу в країні.

Враховуючи вищенаведене представник позивача просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, солідарно, на користь ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод", 71848,89 грн., як відшкодування матеріального збитку, трьох процентів річних та втрат від інфляції, та судові витрати по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, хоча повідомлялися про час і місце судового засідання належним чином, в тому числі і через засоби масової інформації. Суд заслухавши думку представника позивача вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, оскільки вони належним чином повідомлені про дату та час слухання справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, всебічно дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортаої пригоди підлягають до задоволення частково.

Судом встановлено, що 25 лютого 2008 року о 10 год. 30 хв. в м. Рівне, по вул. Кн..Володимира водій ОСОБА_2 керував автомобілем Сітроєн С25 д.н.з. НОМЕР_4 порушив правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_6, яки перебував в трудових відносинах з ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод», внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Рівненського міського суду від 27 лютого 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком спеціаліста-товарознавця про визначення матеріального збитку, матеріальний збиток, завданий автомобілю Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 51917,44 грн.

Для відновлення пошкодженого транспортного засобу Шкода Октавія д.н. НОМЕР_3 від МПП «Вік-Експо» м. Рівне, який є основним постачальником запасних частин до даного типу автомобіля, з урахуванням висновку експерта ОСОБА_7 було отримано попередній рахунок фактура № ВЕ-0009209 від 04.03.2008р. на суму 42427,04 грн. Вартість запасних частин та ремонтних робіт для відновлення автомобіля.

Понесені витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу позивача підтверджуються рахунками, актом виконаних робіт та оплаченими платіжними дорученнями – зокрема: платіжним дорученням № 462 від 05.03.2008р. на суму 600,00 грн., платіжним дорученням № 757 від 01.04.2008р. на суму 11435,00 грн., платіжним дорученням № 803 від 07.04.2008р. на суму 810,00 грн., платіжним дорученням № 941 від 18.04.2008р. на суму 28095,00 грн., платіжним дорученням № 1102 від 13.05.2008р. на суму 996,00 грн., платіжним дорученням № 1342 від 04.06.2008р. на суму 3253,36 грн., актом виконаних робіт від 05.05.2008р. на суму 8000,00 грн. та платіжним дорученням № 772, № 856, № 1266 на загальну суму 8000,00 грн. Загальна сума понесених витрат становить 53189,36 грн.

Як вбачається з письмового заперечення відповідача ОСОБА_3 останній зазначає, що дійсно є власником - автомобіля "Сітроєн С25" д.н.з. НОМЕР_4 однак, 25 лютого 2008 року, у зв'язку з поганим самопочуттям, попросив сісти за кермо свого автомобіля ОСОБА_2, який має водійське посвідчення. В будь-яких трудових стосунках з ОСОБА_8 не перебуває. Вина в скоєному ДТП сталася з вини ОСОБА_2, відповідно, відповідачем по справі є саме ОСОБА_2, а він особисто ніякого відношення до спричинення шкоди ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" не має. В позові просить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Однак суд не погоджується з такою думкою. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Матеріальна шкода завдана ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" полягає у фактичних витратах на ремонт автомобіля, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами і становить 53189,36 гривень.

В судовому засіданні було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок винних дій водія ОСОБА_2, який керував на законних підставах автомобілем, що належав на відповідній правовій підставі відповідачу ОСОБА_3, який вважає себе власником автомобіля про, що вказував у своїх запереченнях. Крім того, в судовому засіданні не було встановлено, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Вина ОСОБА_9 в заподіянні матеріальної шкод, завданої внаслідок ДТП підтверджується постановою Рівненського міського суду від 27 лютого 2008 року, згідно якої ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 17 гривень. Дана постанова набрала законної сили і ніким не скасована. ОСОБА_3, в свою чергу, як належний володілець транспортного засобу був присутнім та мав змогу впливати на ті чи інші дії під час керування автомобілем ОСОБА_2 Крім того, доручаючи керування транспортним засобом іншій особі, він повинен бути впевнений, що особа якій він доручає має належний досвід, практику та інші навики водіння.

Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких була заподіяна шкода, несуть солідарну відповідальність. Тому, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 солідарно суму матеріальний збитків.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує стягнення з другої сторони понесені та документально підтвердженні судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. Підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат: а саме, судовий збір в сумі 531,89 грн., та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 30 гривень.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів трьох проценти річних та втрат від інфляційного процесу в країні відповідно до ст. 625 ЦК України, суд вважає їх безпідставними виходячи з наступного.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На переконання суду з відповідачів підлягає стягненню вартість робіт затрачених позивачем необхідних для відновлення пошкодженої речі. Стосовно невиконання грошового зобов’язання за яке наступає відповідальність передбачена ст. 625 ЦК України позивач не довів факту існування такого зобов’язання між ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод”, ОСОБА_2, ОСОБА_3

На підставі викладеного, у відповідності до  ст. ст. 625, 1166, 1167, 1190, 1192 Цивільного Кодексу України, керуючись  ст.ст. 10, 60, 61, 88, 130, 212, 213, 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства „Любомирський вапняно-силікатний завод” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства „Любомирський вапняно-силікатний завод” суму матеріальної шкоди в розмірі 53189,36 гривень та судові витрати по справі, а саме, судовий збір в сумі 531,89 грн., та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 30 гривень. в задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                         С.В.Рогозін

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.06.2010 року