П О С Т А Н О В А   справа  № 2-а- 205 / 2010

                                                 Іменем           України

                6 вересня 2010 року. Болградський районний суд Одеської області

               в складі: головуючого – судді Шевера В.Д.

               при секретарі – Божевій І.Д..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до ІДПС  Болградського взводу ДАІ Лазарева Олександра Володимировича на постанову по справі про адміністративне правопорушення,суд,

                                                        В С Т А Н О В И В:

             Позивач просить  визнати дії відповідача неправомірними і скасувати постанову серія ВН № 170649 від 14.06.2010 року про накладення на нього, позивача, штрафу в сумі 255 гривень, посилаючись на те, що відповідач незаконно притягнув його, позивача, до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 121-2  КУпАП.

             Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач 14.06.2010 року, керуючи автобусом Мерседес 312Д,  незаконно перевозив в ньому стоячого пасажира за що він і був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП.

             Позов задоволенню не підлягає.

             Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

             Судом встановлено, що 14.06.2010 року позивач, керуючи автобусом «Мерседес» 312 Д» д.н. НОМЕР_1 в м. Татарбунари взяв одного пасажира  до  міста Вилкове, якого перевозив в названім автобусі стоячи.  В селі Спаське  ІДПС Болградського взводу ДАІ – Лазарев О.В. ( відповідач по цій справі) зупинив названий автобус під керуванням позивача, перевірив його документи і по результатах перевірки склав протокол  про адміністративне правопорушення за № 295997 відносно позивача, а також виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВН № 170649 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП і наклав на нього штраф в сумі 255 гривень. При цьому позивач відмовився   від підпису в протоколі і названій постанові. Як вбачається із постанови позивач притягнений до адміністративної відповідальності  за порушення вимог пункту 21.1 Правил дорожнього руху.

              В судовому засіданні позивач пояснив, що він дійсно 14.06.2010 року перевозив  з міста Татарбунари до міста Вилкове одного стоячого  пасажира в салоні вищеназваного автобуса, що він цьому пасажиру на момент провірки  автобуса відповідачем квитка на проїзд не продав і у відомість на перевезення пасажирів його також не включив. При цьому всі 18 сидячих місць в названім автобусі були зайняті іншими пасажирами.

               Наведене підтверджується поясненнями сторін, а також  вищеназваною постановою.

              Згідно з  п. 148 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту ( в редакції постанови КМУ від 26.09.2007 року № 1184) водій автобуса має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні  вільні місця ( крім випадків, коли в пасажира є квиток на місце в салоні).  В данім випадку у пасажира, якого перевозив позивач, квитка на місце в салоні не було, позивач взагалі йому квитка  не продав.

               Відповідно до п. 21.1 ПДР дозволяється перевезення пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядність відповідно до правил перевезення.

               Автобус, яким керував позивач, обладнаний місцями для сидіння в кількості 18 місць та може перевозити стоячих пасажирів на незначні відстані. Наведене підтверджується актом технічної експертизи за реєстраційним № 102 від 30.03.2010 року.

               Позивач посилається на коментар до п. 1.10 ПДР, тобто на те, що міжміський автобус…може перевозити стоячих в проході пасажирів тільки на  коротку відстань ( до 50 км).  Разом з тим  із наданої позивачем  «Вартості проїзду на міжміському маршруті» видно, що відстань від АС Татарбунари до АС Вилкове становить 59 кілометрів. Таким чином позивач, як він вказав в своїй позовній заяві і пояснив в судовому засіданні, перевозив стоячого пасажира на відстань більшу ніж 50 кілометрів.

               Суд вважає, що оскільки позивач порушив вимоги п. 21.1 ПДР, то він  обґрунтовано притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП за перевозку пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу, чи вказаного в реєстраційному документі на цей транспортний засіб. Накладений на позивача штраф відповідає його розміру, вказаному в санкції ч. 1 ст. 121-2 КУпАП.

        Керуючись ст.ст. 287-289, ч. 1 ст. 121-2 , 278, 280 КУпАП, ст. ст. 7, 86, 159, 160-162, 171-2 КАС України,

                                           П О С Т А Н О В И В:

        В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІДПС Болградського взводу ДАІ Лазарева Олександра Володимировича  про визнання його дій неправомірними, скасування постанови  серія ВН № 170649 від 14.06.2010 року в справі про адміністративне правопорушення  і накладення на нього, ОСОБА_1,  штрафу в розмірі 255 гривень – відмовити.

       Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                  Суддя:                      Шевера В.Д.