Справа № 2-а-854/10/0502
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року Амвросіївський районний суд Донецької області
у складі: судді Смольнякова О.О.
при секретарі Столяренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецької області про поновлення пропущеного строку та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу ДАІ м. Макіївка про поновлення пропущеного строку та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи тим, що 27.05.2010 року, коли він проходив технічний огляд автомобілю, йому стало відомо про те, що 08.05.2009 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.1 КУпроАП та ухвалено постанову АН № 298514, якою накладено штраф у розмірі 255 гривень. Вважає, що вказана постанова складена незаконно, оскільки він повинен був отримати від робітника ДАІ копію вказаної постанови з відповідними додатками, а саме з копією фотознімку, зробленого приладом «Візир», але ніяких документів він не отримував. Вважає, що інспектором ДАІ грубо порушені ряд норм КУпроАП, тому просить постанову скасувати. Оскільки про складену відносно нього постанову йому стало відомо лише 27.05.2010 року, просить поновити строк на звернення до суду.
Ухвалою суду від 03.06.2010 року до справи у якості належного відповідача залучено УДАІ ГУМВС України в Донецької області.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та надав пояснення відповідно до позовної заяви.
Представник УДАІ ГУМВС України в Донецькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що постанову ухвалено відповідно до вимог законодавства.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 08.05.2010 року засобом „Візір” № 0712029 о 10.10 зафіксовано швидкість автомобілю о 83 км/г, що відображено на фотознімку.
З постанови АН № 298514 від 08.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення слідує, що 08.05.2010 року, о 10.10, ОСОБА_1, керуючи автомобілем GEEL JL, р/н НОМЕР_1, на проспекті Донецьке шосе м. Макіївка, напроти АЗС «Паралель», рухався зі швидкістю 83 км/г.
Відповідно до ст.288 КУпроАП постанова посадової особи по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпроАП.
Відповідно до ст.289 КУпроАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня ухвалення постанови. В разі пропуску вказаного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, відносно якої ухвалена постанова, може бути поновлено органом, який розглядає справу.
Відповідно до ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач просить поновити йому строк на звернення до суду, посилаючись на те, що постанову, в порушення вимог закону, йому не було вручено, про її існування взнав лише 27.05.2010 року та у 10-денний термін після того, як він дізнався про вказану постанову, він подав позов.
З копії постанови від 08.05.2010 року вбачається, що підпису ОСОБА_1 про її отримання в ней не має.
При таких обставинах суд вважає за можливим поновити позивачу строк на звернення до суду.
Відповідно до ст.9 КУпроАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.122 КУпроАП до адміністративний відповідальності притягуються водії за перевищення встановлених швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР) в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/г.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.14-1 КУпроАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до ст.251 КУпроАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з оглянутого судом адміністративної справи відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КУпроАП за 08.05.2010 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі фото фіксації, згідно до ст.14-1 КУпроАП за допомогою приладу Візир № 0712029 та фото автомобіля.
В постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Інспектором ДПС не надано суду сертифікату відповідності приладу Візир № 0712029 та атестата відповідності КСЗІ в базі Держспецзв’язку.
Крім того, з фотознімку, наданого до постанови, не вбачається, де саме його зроблено.
Інспектором ДАІ суду не надано будь-яких доказів правомірності складання постанови: не надано документів про те, у якому самому місті повинен був знаходиться автомобіль ДАІ, чи знаходився автомобіль інспектора ДАІ саме у цьому місті, чи правильно було настроєно прибор «Візір» відповідно до режиму його роботи – стаціонарно чи в режимі патрулювання, в режимі «ближня ціль» чи «сама швидка ціль», відповідно до «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір».
Приймаючи до уваги відсутність доказів скоєння правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, зазначений у постанові АН 298514 від 08.05.2010 року.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпроАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.122, 247, 288, 293 КУпроАП, ст.ст.2, 4, 9, 11, 71, 86, 158, 159, 161-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О ВИ В:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецької області про поновлення пропущеного строку та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з позовом до суду.
Постанову № АН 298514 від 08 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпроАП – скасувати, справу відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Донецького адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: