ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

                                                            С П Р А В А № 2-а-3139/2010 р.

ПОСТАНОВА

                                                                і м е н е м     У к р а ї н и

«13» вересня 2010 року   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області   в складі:

 головуючого:     Кунцьо С.В.,

 з участю секретаря: Музики О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                            за позовом: ОСОБА_1

                                            до:  УДАІ УМВС України в Волинській області

про: скасування постанови по справі про

        адміністративне правопорушення,-

                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АС № 057987 від 15.06.2010 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою ст. інспектора ДПС ВДАІ Гнатюка О.М. від 15 червня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 340 грн. Відповідно до даної постанови 15.06.2010 року біля 11 год. 04 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген Т4» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Литовець по вул. Львівській рухався зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив швидкість руху в населеному пункті на 30 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут» № 0510060. Вважає, що дана постанова винесена незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає скасуванню, оскільки він не перевищував обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, так як рухався із дозволеною швидкістю. Також підтвердити, що швидкість, виміряна приладом «Беркут» № 0510060 належить транспортному засобу позивача неможливо, однак інспектор не звернув уваги на пояснення позивача та склав протокол про адміністративне правопорушення серія АС № 120892 від 15.06.2010 року, в якому ОСОБА_1 одразу вказав свої заперечення щодо факту вчинення ним адміністративного правопорушення, проте інспектор виніс спірну постанову, в якій належним чином заперечення позивача не спростував. Крім того, вказує, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер, а, отже, його показники неможливо вважати такими, що є підставою для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову серії АС № 057987 від 15.06.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Волинській області в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду письмове заперечення на позов ОСОБА_1, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення швидкості у населеному пункті більш як на 20 км/год. Фіксація перевищення швидкості автомобілем позивача проводилася засобом вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості радіолокаційний «Беркут», який сертифікований в Україні і відповідно повірений. Також вказаний прилад може працювати як у стаціонарному, так і в патрульному режимі, на дисплеї якого додатково відображується швидкість патрульного автомобіля, при цьому рух патрульного автомобіля ніяким чином не впливає на точність замірів. Інструкцією по використанню зазначеного приладу передбачено, що вимірювання швидкості проводиться безпосередньо працівником ДАІ і лише як додаткова приналежність, яка забезпечує комфортні умови роботи з приладом, але не являється обов’язковою, до приладу може додаватися кронштейн для його кріплення. Відсутність кронштейна і кріплення ніяким чином не впливає на роботу і точність вимірювання приладом швидкості руху.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія АС № 120892 від 15 червня 2010 року, 15.06.2010 року біля 11 год. 04 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген Т4» д.н.з. НОМЕР_1 в с. Литовець по вул. Львівській рухався зі швидкістю 90 км/год., чим перевищив швидкість руху в населеному пункті на 30 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут» № 0510060.

Згідно постанови серії АС № 057987 від 15.06.2010 р. ст. інспектора ДПС ВДАІ Гнатюка О.М. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.

Вказану постанову серії АС № 057987 від 15.06.2010 р. і просить скасувати позивач.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.  

Згідно п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи огляду громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

Як вбачається із пояснень позивача у судовому засіданні, він не визнає своєї вини у вчиненні правопорушення, оскільки вважає, що не порушив жодних пунктів Правил дорожнього руху. Крім того, швидкість руху його транспортного засобу не зафіксовано засобами, які працюють в автоматичному режимі, сертифікованими для їх використання в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Крім цього  у судовому засіданні були оголошені, досліджені та проаналізовані наступні факти.

Як вбачається із свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки серія Д № 001250 видане 07 листопада 2005 року, вимірювач швидкості радіолокаційний «Беркут» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 25783-03.

Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/1911846, чинного до 25 листопада 2010 року, дистанційний вимірювач швидкості «Беркут» № 0510060 на підставі результатів повірки є засобом вимірювальної техніки придатним до застосування.

        Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Будь-яких належних доказів в обґрунтування своїх вимог скаржником не представлено, а тому суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Будь-яких інших доказів в доведеність протилежного сторонами не подано та судом не здобуто.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 253, 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

                                                   П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -  відмовити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                     С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя                     С.В. Кунцьо