ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
Тернопільської області
С П Р А В А № 2-а-3319/2010р.
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
«13» вересня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Кунцьо С.В.,
з участю секретаря: Музики О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області
про: визнання незаконною та скасування постанови по справі про
адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 329904 від 30.06.2010 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 30.06.2010 року інспектором ДПС ВДАІ м. Павлограда Якушин В.А. був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АЕ1 № 030698 та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серія АЕ № 329904 від 30.06.2010 року, відповідно до якої його притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що 30.06.2010 року біля 23 год. 15 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Павлоград по вул. Дніпровська, здійснив зупинку ближче 30 м від посадкового майданчика зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9, 15.14 ПДР України. Із зазначеною постановою не згідний, оскільки, 20 червня 2010 року о 23 год. 15 хв. у м. Павлограді по вул. Дніпровській зупинився недалеко від зупинки маршрутних транспортних засобів, так як йому раптово запаморочилося в голові і ОСОБА_1 відчув, що може втратити контроль над керованим ним автомобілем. Проте одразу після зупинки, він увімкнув аварійну сигналізацію та вийшов з автомобіля, щоб подихати свіжим повітрям. На пояснення позивача та заперечення щодо факту вчинення ним адміністративного правопорушення, працівник ДАІ не відреагував та належним чином не спростував їх у спірній постанові, яку позивач просить скасувати як незаконну.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АЕ № 329904 від 30.06.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 грн.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 30 червня 2010 року серії АЕ1 № 030698, 30.06.2010 року біля 23 год. 15 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Павлоград по вул. Дніпровська, здійснив зупинку ближче 30 м від посадкового майданчика зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9, 15.14 ПДР України.
Згідно постанови серії АЕ № 329904 від 30.06.2010 р. інспектора ДПС ВДАІ м. Павлограда Якушин В.А. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із пояснень позивача в судовому засіданні та не спростовано відповідачем, 30 червня 2010 року, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом мари «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 о 23 год. 15 хв. у м. Павлограді по вул. Дніпровській, зупинився недалеко від зупинки маршрутних транспортних засобів, так як йому раптово запаморочилося в голові і ОСОБА_1 відчув, що може втратити контроль над керованим ним автомобілем. Проте одразу після зупинки, він увімкнув аварійну сигналізацію та вийшов з автомобіля, щоб подихати свіжим повітрям, при цьому виконуючи всі вимоги Правил дорожнього руху України, про що і повідомив інспектора ДАІ та вказав свої заперечення в протоколі про адміністративне правопорушення, однак вони не були взяті до уваги при винесенні спірної постанови.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1, а судом таких доказів не здобуто, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія АЕ № 329904 від 30.06.2010 р.
На підставі наведеного, керуючись ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 254, 258, п.3 ч. 1 ст. 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 329904 від 30 червня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 255 гривень – скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Кунцьо
Копія вірна:
Суддя С.В. Кунцьо