ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

                                                            С П Р А В А № 2-а-3393/2010р.

ПОСТАНОВА

                                                                і м е н е м     У к р а ї н и

«13» вересня 2010 року   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області   в складі:

 головуючого:     Кунцьо С.В.,

 з участю секретаря: Музика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                       за позовом: ОСОБА_1

                                        до:  УДАІ УМВС України в Львівській області, інспектора ДПС

       Гоцко Юрія Васильовича

                  про  продовження строку оскарження, скасування постанови по

        справі про адміністративне правопорушення,-

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Львівській області, інспектора ДПС Гоцко Юрія Васильовича про продовження строку оскарження, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 230408 від 02.07.2010 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора з а/п ДПС ДАІ Гоцко Ю.В. від 02 липня 2010 року на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВС № 230408 від 02.07.2010 року, ОСОБА_1 01.07.2010 року близько 18.20 год., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Кадді», державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці дороги Львів – Шегині Львівської області, в с. Зимна Вода перевищив дозволену швидкість, рухаючись із швидкістю 89 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут». Зазначена постанова винесена при відсутності належних доказів з грубими порушеннями нормативно-правових актів та діючого законодавства України, оскільки позивач рухався в потоці інших транспортних засобів, і, таким чином, підтвердити, що швидкість, виміряна приладом «Беркут» належить транспортному засобу позивача неможливо. Крім того, вказує, що на даній ділянці дороги не було ніяких житлових будівель, або хоча б чогось, що нагадувало б населений пункт, а також забороняючих або обмежуючих швидкість дорожніх знаків. Окрім цього, просить поновити строк на оскарження спірної постанови, оскільки копію протоколу та постанови йому надано не було, а отримав він її копію поштою лише 19.07.2010 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 230408 від 02.07.2010 року. Також просить поновити строк на оскарження постанови у зв’язку з поважною причиною його пропуску.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Львівській області, інспектор ДПС Гоцко Юрій Васильович в судове засідання не з’явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини:

Як вбачається із постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ВС № 230408 від 02.07.2010 року, ОСОБА_1 01.07.2010 року близько 18.20 год., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Кадді», державний номерний знак НОМЕР_1 на ділянці дороги Львів – Шегині Львівської області в с. Зимна Вода перевищив дозволену швидкість, рухаючись із швидкістю 89 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно постанови серії ВС № 230408 від 02.07.2010 р. інспектора з а/п ДПС ДАІ Гоцко Ю.В. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було наведено достатніх належних доказів на підтвердження викладених інспектором ДПС у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього,   а також в судове засідання не надано копії протоколу про адміністративне правопорушення, якого, як вказує позивач, йому всупереч вимог ст. 254 КУпАП не вручено.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Однак відповідачем не представлено жодних доказів, що прилад «Беркут», яким проводилася фіксація швидкості транспортного засобу позивача є спеціальним технічним засобом вимірювання швидкості руху сертифікованим для його використання в Україні.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

До матеріалів справи позивачем доданий аудіовізуальний засіб, диск, з якого вбачається, що на ділянці дороги Львів – Шегині у Львівській області, в с. Зимна Вода не має дорожнього знаку «Початок населеного пункту», а також забороняючих або обмежуючих швидкість дорожніх знаків.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 289 КУпАП та зважаючи на те, що відповідачем постанову винесено 02.07.2010 року, а позивачем отримано 19.07.2010 року у відділі ДВС, тому є достатньо підстав вважати, що ним пропущено строк звернення до суду із поважних причин і його слід поновити.  

За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази, та беручи до уваги те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, та не наведено мотивів відхилення заперечень позивача щодо факту вчинення правопорушення, тому слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 230408 від 02 липня 2010 року.

 На підставі наведеного, керуючись ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 254, 258, п.3 ч. 1 ст. 288, 289  КУпАП,  суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Поновити пропущений позивачем строк на оскарження постанови.

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВС № 230408 від 02 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 255 гривень – скасувати.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                 С.В. Кунцьо

Копія вірна:

Суддя                 С.В. Кунцьо