2-4508/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

3 вересня 2010 року              

Хмельницький міськрайонний суд у складі

головуючої – Сарбей В.Л.,

при секретарі –  Демінській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ

      В квітні 2010 року позивач звернувся до суду, вказавши, що між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу млина, за яким платежі сторони погодили сплачувати із розстроченням, про що відповідачем було складено розписку. За борговою розпискою, відповідач зобов’язався оплатити товар за графіком: до 31.12.2006 року – від 10 до 20 тисяч гривень, до 31.12.2007 року – залишок від несплаченої суми за попередній період та ще 15 тисяч гривень, до 31.12.2008 року – останній платіж у розмірі 15 тисяч гривень. Відповідач сплатив позивачеві лише перші 10000  грн., від сплати решти боргу ухиляється. Просить стягнути з відповідача кошти в сумі 62620 грн., тобто борг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити. Представник позивача пояснив, що для договорів даного виду не встановлена обов’язкова письмова форма, а боргова розписка, складена відповідачем, може бути використана позивачем за правилами, встановленими для векселів: оскільки в ній не вказано, кому вона видана, то вважається, що вона видана на пред’явника, і доводити правомірність її отримання позивач не зобов’язаний.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку. Суд вважає за можливе справу розглянути по суті за відсутності відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вважає його невмотивованим, не обґрунтованим, а позовні вимоги – такими, що не доведені належними доказами. Пояснив, що будь-які зобов’язальні відносини між сторонами відсутні, заборгованості у відповідача перед позивачем немає, а боргова розписка, оскільки не містить вказівки про те, кому вона видана, не може підтверджувати той факт, що відповідач зобов’язувався сплатити визначені в ній кошти саме позивачу.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження.

 Судом  встановлено, що 26.12.2006 року між сторонами в усній формі було укладено договір купівлі-продажу агрегатного млина – круполінії за ціною 50000 грн., за яким продавцем – позивачем було передано у власність покупцеві – відповідачу зазначений млин і досягнуто згоди щодо оплати його вартості із розстроченням за графіком: до 31.12.2006 року – від 10 до 20 тисяч гривень, до 31.12.2007 року – залишок від несплаченої суми за попередній період та ще 15 тисяч гривень, до 31.12.2008 року – останній платіж у розмірі 15 тисяч гривень. Вказаний графік сплати вартості млина було зафіксовано борговою розпискою, виданою відповідачем.

Боргова розписка знаходиться у позивача і він вважається її законним володільцем. Така особа має всі права за даним документом, в тому числі і право вимоги платежу за ним (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8.06.2007 року № 5).

Зазначені обставини підтверджуються розпискою, вчиненою від імені ОСОБА_2, копія якої наявна в матеріалах справи.

На виконання взятого на себе боргового зобов’язання відповідач сплатив позивачеві перший платіж в сумі 10000 грн., однак від сплати решти платежів до даного часу ухиляється.

Відповідно до 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 19470 грн., 3% річних на суму боргу складають 3150,00 грн. Таким чином, загальна сума боргу становить 62620 грн.:

40000 грн. основного боргу + 19470,00 грн. суми індексації + 3150,00 грн. відсотків = 62620 грн.

Вказану суму коштів слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 626,20 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 30,00 грн., вони сплачені позивачем і підлягають стягненню з відповідача на його користь.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 15, 60, 255  ЦПК України, ст. 12, 22, 625, 629, 691, 692 ЦК України, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 62620 грн. та судові витрати в сумі 656,20 грн., а всього – 63276,20 грн.

Мотивувальна частина рішення виготовлена 8.09.2010 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: