ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

16.08.06                                                                                           Справа  № А-17/224

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                   Мурської Х.В.

суддів                                                         Давид Л.Л.

                                                                   Гнатюк Г.М.

при секретарі судового засідання           Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вих. № 8/2/10/10-041 від 24.03.2006 року

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 року

у справі № А-17/224, суддя Неверовська Л.М.

за позовною заявою Івано-Франківського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Івано-Франківськ

до Відповідача –Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, м. Тисмениця

третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача  ПСПГ «Золота нива», смт. Єзупіль Тисменицького району

про визнання нечинним рішення № 6610/8/24-0 від 28.11.2003 року про списання безнадійного податкового боргу в частині списання страхових внесків в сумі 1 518 грн. 10 коп.

За участю представників сторін

від Позивача: не з’явились;

від Відповідача: Шамотало Б.Ю. –головний державний податковий інспектор юридичного сектору;

третя особа: не з’явились.

Справа розглядається в порядку п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Заяв про відвід колегії суддів не поступало, представник відповідача заявила  клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вих. № 8/2/10/10-041 від 24.03.2006 року на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 року та справу № А-17/224 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді –Мурської Х.В., суддів Давид Л.Л. та Гнатюк Г.М. з підстав, зазначених у ньому.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 року у справі № А-17/224 задоволено позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі № 6610/8/24-0 від 28.11.2003 року про списання безнадійного податкового боргу з ПСПГ «Золота нива»в частині списання страхових внесків в сумі 1 518 грн. 10 коп.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, зокрема, що зобов’язання по страхових внесках не можна вважати податковим боргом, на який поширюється дія Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Включення даним Законом органи Фондів загальнообов’язкового  державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з чим вони не можуть вважатись податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Не погодившись з постановою місцевого господарського суду від 01.03.2006 року, Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , вих. № 8/2/10/10-041 від 24.03.2006 року, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 року у справі № А-17/224, оскільки така прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки, викладені в оскаржуваній постанові не відповідають фактичним обставинам справи.

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що згідно положень Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Закону України «Про оподаткування»страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відносяться до податків і зборів. Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», несплачені в строк страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а на погашення зобов’язань зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поширюється дія Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відзиві на апеляційну скаргу, вих. № оцз-1669/01-37/13 від 23.05.2006 року, Івано-Франківський обласний центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спростовує доводи, наведені в апеляційній скарзі, просить постанову місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі –без задоволення з підстав викладених у ньому.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить оскаржувану постанову місцевого господарського суду від 01.03.2006 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Івано-Франківського обласного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі № 6610/8/24-0 від 28.11.2003 року про списання безнадійного податкового боргу з ПСПГ «Золота нива»в частині списання страхових внесків в сумі 1 518 грн. 10 коп. –відмовити.

Приватне сільськогосподарське господарство «Золота нива»участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечило, причини неявки суду не повідомило, хоча своєчасно та належним чином було повідомлене про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 року у справі № А-17/224 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування такої –відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме ст. 4 врегульовано відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування. Так, згідно положень даної статті, одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є  страхування на випадок безробіття.

Згідно з Законом України «Про внесення  змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який набрав чинності з 26.03.2003 року, встановлений цим законом порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів) поширюється і на  внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а  до контролюючих органів стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування віднесено органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.  

В апеляційній скарзі скаржник покликається на ту обставину, що згідно з ч.7 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України стосовно надання пільг у оподаткуванні, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносять до цього закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового  бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року, тобто збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування втратив свій юридичний статус податкового платежу тільки з 01.01.2004 року. А, отже, на момент прийняття рішення Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі про списання податкового боргу, збір на обов’язкове соціальне страхування згідно з п.16 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»відносився до загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів).

Дані твердження скаржника є хибними, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 24.04.2003 року у третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ПСПГ «Золота нива»наявна недоїмка зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в розмірі 1 518 грн. 10 коп., яка списана оскаржуваним рішенням на підставі п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Однак, дія Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не поширюється на правовідносини щодо погашення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки аналіз положень даного Закону, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року та Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991року не дає підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов’язкових платежів).

          Згідно з ст. 67 Конституції України розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом. Таким законом є Закон України «Про систему оподаткування».

          Статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

          Перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), наведений у ст.ст. 14,15 даного Закону, є вичерпним. Податки і збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», сплаті не підлягають.

          У відповідності до вимог ч.1 ст. З Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Тобто, відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

          У відповідності до вимог  п.2 розділу 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

          Тобто, з моменту вступу в силу Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме з 01.01.2001року норми Закону України «Про систему оподаткування»в частині, що йому суперечили, не застосовуються. Хоча, зміни у Закон України «Про систему оподаткування»згідно яких пункт 16 частини першої статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) і збір на обов’язкове соціальне страхування виключено, були внесені тільки Законом України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування»від 16.01.2003 року.

          Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»від 18.02.1997 року встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

          У відповідності до вимог п. 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Пунктом 1.2 ст. 1 даного Закону визначено податкове зобов’язання як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          За таких обставин, страхові внески, зокрема, внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених Законом України «Про систему оподаткування», а  Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не може розширювати перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов’язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

          Разом з тим, пунктами 2, 5 статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

          Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування», державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

          З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

          Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зобов’язання по страхових внесках не можна вважати податковим боргом, на який поширюється дія Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно його преамбули.

          Включення Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів, не змінює статусу внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

          За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова місцевого господарського суду прийнята у відповідності до вимог законодавства України, а тому підстав для скасування такої не вбачає.

          Враховуючи вищенаведене та керуючись п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та ст. ст. 195, 196, 198,  200, 206, 209, 209, 254 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд,  У Х В А Л И В :

1.          Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2006 року у справі №  А-17/224 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі –без задоволення.

2.          Ухвала набирає законної сили  з моменту її оголошення та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи № А-17/224  повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя                                                                               Мурська Х.В.

Суддя                                                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                                      Гнатюк Г.М.