№1-28
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі КОВАЛЕНКО О.І., за участю державного обвинувача -старшого помічника військового прокурора Сумського гарнізону - капітана юстиції ГРИЩЕНКА М А., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини 2276
прапорщика ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Крисовичі Мостицького району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину та дружину, не судимого, призваного на військову службу у травні 1998 року Мостицьким РВК Львівської області, начальника продовольчого та речового складу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368 і ч. 1 ст. 366 КК України,
Судовим слідством військовий місцевий суд, -
ВСТАНОВИВ:
З січня 2007 року до ОСОБА_1, який будучи начальником продовольчого складу військової частини А-2276, тобто військовою службовою особою, звернувся приватний підприємець громадянин ОСОБА_2 з проханням оформити накладну про передачу останнім та отримання військовою частиною непридатного для споживання м'яса та сала на відгодівлю службових собак як благодійну допомогу, про що раніше було досягнуто згоди з командуванням частини. ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 терміново потрібна була накладна для продовження підприємницької діяльності, став вимагати від останнього за вчинення дій з використанням свого службового становища (оформлення накладної) хабара в сумі 950 грн., погрожуючи відмовою виконати дане прохання, на що ОСОБА_2 дав згоду. На виконання домовленості, ОСОБА_1 здійснив запис в чистий бланк накладної №3/01 від 3 січня 2007 року, внісши в нього завідомо неправдиві дані про одержання військовою частиною 2276 через нього, ОСОБА_1, від ОСОБА_2 у виді благодійної допомоги м'яса другої категорії для службових собак у кількості 394,5 кг на суму 1971 грн. 50 коп., в якому особисто розписався. Того ж дня, близько 21 години, ОСОБА_1, біля магазину "Сіті" в місті Охтирка Сумської області передав виготовлену накладну ОСОБА_2, отримавши за це від останнього 950 грн., після чого підсудний був затриманий співробітниками міліції Охтирського МРВ УМВС України в Сумській області.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показали, як це викладено в описовій частині вироку, та, крім того, показав, що до нього 3 січня 2007 року звернувся ОСОБА_2, який представився приватним підприємцем, з пропозицією надати частині у виді благодійної допомоги м'ясо та сало на відгодівлю службових собак в загальній кількості 395 кг, яке було вже непридатне для вживання населенням. При цьому, ОСОБА_2 просив терміново надати йому накладну про отримання м'яса військовою частиною, посилаючись на необхідність збереження патенту на торгівельну діяльність. Як далі пояснив підсудний, того ж дня, він в Управлінні ветеринарної служби міста Охтирки у складі комісії склав акт про добровільність передачі м'ясних продуктів до частини з боку ПП "ОСОБА_2", у зв'язку з їх непридатністю для вживання населенням. У подальшому, він, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що у частині є в наявності м'ясні продукти для відгодівлі собак, і що, ОСОБА_2 терміново потрібна накладна для продовження підприємницької діяльності, висунув вимогу останньому про надання йому 950 грн., погрожуючи відмовою виконати дане прохання, на що ОСОБА_2 дав згоду. На виконання цієї домовленості, він, ОСОБА_1, вніс завідомо неправдиві дані в чистий бланк накладної про нібито одержання військовою частиною 2276 через нього, ОСОБА_1, від ОСОБА_2 м'яса другої категорії для службових собак у кількості 394,5 кг, в якому особисто розписався. Того ж дня близько 21 години він передав дану накладну ОСОБА_2, отримавши
2
№1-28 Копія
від останнього за це 950 грн., після чого він був затриманий працівниками міліції.
Крім особистих показів вина підсудного ОСОБА_1 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.З ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Отже, дії ОСОБА_1, який будучи військовою службовою особою, одержав від громадянина ОСОБА_2 - 950 грн. за виконання в інтересах останнього дій з використанням наданого йому, ОСОБА_1, службового становища, поєднане з вимаганням у ОСОБА_2 вказаних коштів, суд кваліфікує за ч.2 ст. 368 КК України.
Дії підсудного ОСОБА_1, який будучи військовою службовою особою, склав і видав завідомо неправдивий документ - бланк накладної №3/01 від 3 січня 2007 року, суд кваліфікує за ч.І ст.366 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає і враховує як обставини, що пом'якшують покарання, його щире каяття у вчиненому і активне сприяння розкриттю злочину.
Беручи до уваги вказані обставини, а також, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, як до служби в армії, так і під час її проходження характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на його утриманні знаходяться дружина і малолітня дитина, яка хворіє та потребує його допомоги, а також і те, що військовий колектив, в якому підсудний проходить службу висловив бажання взяти його на поруки, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосовувати до підсудного ст.69 КК України і призначити йому за ч.2 ст.368 КК України покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті.
З цих же підстав, суд вважає можливим із застосуванням ст.69 КК України не призначати йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбачене в санкціях ч.2 ст.268 і ч.1 ст.366 КК України.
У той же час, враховуючи особу винного та обставини справи, суд не знаходить підстав для ізоляції підсудного, а тому вважає можливими застосувати до нього ст.58 КК України і замінити позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців з максимальним розміром відрахування з його грошового забезпечення, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.
Разом з тим, зважаючи на характер, обставини і мотиви вчинених ОСОБА_1 злочинів, суд не знаходить можливим задовольнити клопотання військового колективу військової частини 2276 про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.299, 323, 324, 325, 330, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, за якою із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.366 КК України, за якою із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто на суму 680 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст.70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.58 КК України замінити ОСОБА_1 позбавлення волі строком на 2 (два) роки службовим обмеженням для військовослужбовців на той самий строк з проведенням із суми його грошового забезпечення в доход держави у розмірі 20 (двадцять) відсотків.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - скасувати.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
- лист командира військової частини 2276 №5 від 3 січня 2007 року, копію сторінки з обліку реєстрації та видачі доручень, акт від 3 січня 2007 року, аркуш формату А-4, накладну №3/01 від
3
№1-28 Копія
03.01.2007 року - зберігати в матеріалах кримінальної справи;
- маркер чорного кольору, який зберігається при матеріалах кримінальної справи - знищити;
- грошові кошти у сумі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) гривень, які зберігаються при матеріалах
кримінальної справи - повернути ОСОБА_2.
Судові витрати по справі в сумі 109 грн. 83 коп., пов'язані з проведення з техніко-криміналістичної експертизи №96 від 24 січня 2007 року, стягнути з засудженого ОСОБА_1. на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Сумській області.
Арешт накладений на майно засудженого ОСОБА_1. скасувати.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.