№1-34
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарі ПАНЧЕНКО А.І., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Деснянського гарнізону - лейтенанта юстиції БОРЧАКОВСЬКОГО М.Б., захисника підсудного -ОСОБА_1., потерпілих - ОСОБА_2. і ОСОБА_3., у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-1414
капітана ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Магдебург, Німеччина, українця, громадянина України, з вищою освітою, не судимого, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину та дружину, яка доглядає за останньою, в Збройних Силах України з липня 1996 року, в тому числі на офіцерських посадах з липня 2000 року, командир навчальної танкової роти, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
20 грудня 2006 року близько 10 години ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою і начальником за посадою та військовим званням для молодшого сержанта ОСОБА_2, висловлюючи своє невдоволення в кімнаті побутового обслуговування роти з приводу неналежного викання останнім своїх службових обов'язків по службі наніс ОСОБА_2 декілька ударів долонею правої руки по обличчю, чим заподіяв потерпілому фізичний біль.
Крім того, 25 грудня 2006 року, ОСОБА_4, в своєму службовому кабінеті, висловлюючи невдоволення щодо неналежної підготовки конспектів підлеглим йому по службі молодшим сержантом ОСОБА_3 для проведення останнім занять з особовим складом взводу, наніс йому один удар долонею лівої руки в область правої брови, спричинивши потерпілому синець в правій параорбітальній ділянці та крововилив в білкову оболонку правого очного яблука, тобто легке тілесне ушкодження, а також наніс ОСОБА_3 декілька ударів долонею правої руки по обличчю, чи заподіяв потерпілому фізичний біль.
Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги ст.ст. 59 і 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст.ст.З, 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищив надану йому владу у виді застосування насильства щодо підлеглих.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, та крім того, пояснив, що 20 грудня 2006 року під час перевірки кімнати побутового обслуговування він виявив недоліки, що повинні були бути усунуті за його,ОСОБА_4, усним наказом молодший сержант ОСОБА_2, який був призначений відповідальним за дане приміщення. Вказавши на вказані недоліки ОСОБА_2, останній почав прирікатися, посилаючись на зайнятість по службі. Будучи невдоволеним діями ОСОБА_2, він наніс останньому декілька ударів долонею правої руки по обличчю. Крім того, 25 грудня 2006 року, в своєму службовому кабінеті, виявивши недоліки у конспектах для проведення занять молодшим сержантом ОСОБА_3 з особовим складом взводу, та, будучи цим невдоволеним, застосував щодо останнього фізичне насильство, заподіявши ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження і побої. Також підсудний уточнив, що діяв виключно в інтересах служби, наміру принизити честь і гідність потерпілих не мав.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_4 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Органи досудового слідства ставили у вину підсудному порушення ним вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Разом з тим, вказівку на порушення вказаних положень військових статутів суд виключає з обвинувачення ОСОБА_4, оскільки вони мають загальний характер і не визначають конкретних обов'язків підсудного по службі.
№1-34 Копія
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою і начальником за посадою та військовим званням щодо потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, застосував щодо останніх насильство, що виразилося у заподіянні ОСОБА_2 побоїв, а ОСОБА_3- побоїв і легкого тілесного ушкодження, тобто перевищив надану йому владу, а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.
При призначенні підсудному ОСОБА_4 покарання суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненому, а також те, що його протиправні дії були викликані неналежним виконанням обов'язків по службі з боку потерпілих.
Перелічені обставини суд визнає такими, що значно пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи особу винного, який раніше ні в чому осудному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, під час походження служби достроково отримав чергове військове звання "капітан", нагороджений медаллю "За сумлінну службу"ПІ ступеню, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, є потерплим від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також прохання потерпілих не позбавляти підсудного волі, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_4 ст. 69 КК України із застосуванням ст. 58 КК України та не позбавляти його на підставі ст.54 КК України військового звання, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.299, 323, 324, 325, 330, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, за якою із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два).
На підставі ст.58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_1 покарання у виді службового обмеження на той самий строк, з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення ОСОБА_4. у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4. - підписку про невиїзд - скасувати.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ по справі - наручний годинник торгової марки "ОМАХ QUARTS" з металевим браслетом "ОМАХ" - повернути ОСОБА_4.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку і на нього може бути внесене подання прокурора до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення-