Судове рішення #1092009
№91

№91                                                                                                                                                Копія

ПОСТАНОВА

про обрання запобіжного заходу

16 квітня 2007 року                                                                                                            місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА СМ., при секретарі ДІРЕНКО Н.В., за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції МАССАЛІТІНА В.М., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2., розглянувши подання начальника слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України старшого лейтенанта юстиції СЕНЮКА О.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 -

 

ВСТАНОВИВ:

 

З подання начальника слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України, яке підтримане заступником військового прокурора Центрального регіону України вбачається, що ОСОБА_1, являючись уповноваженим представником приватно-виробничого підприємства "Віваль", в квітні-грудні 2000 року, під виглядом оренди майна вивіз з військових частин А-4157, А-2136, А- 2791 та переробив на металобрухт 82 алюмінієвих резервуари різних модифікацій загальною вартістю 385321 грн. 07 коп.

26 травня 2003 року старшим слідчим військової прокуратури Центрального регіону Україні щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ст. 190 ч.4 КК України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 переховувався від слідства і місцезнаходження його не булс відоме, 26 травня 2003 року було оголошено його розшук.

12 серпня 2003 року військовим місцевим судом Київського гарнізону було винесено постанову про затримання і доставку ОСОБА_1 до суду для розгляду питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

18 січня 2007 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 115 КПК України.

19 січня 2007 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченогс ст. 190 ч.4 КК України і того ж дня щодо нього постановою військового місцевого суду Київськогс гарнізону обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

14 березня 2007 року постановою військового місцевого суду Київського гарнізону продовжено строк тримання обвинуваченогоОСОБА_1 під вартою до трьох місяців.

Начальник слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України в поданні посилається на те, що трьохмісячного строку не достатньо для виконання необхідних слідчих дій (допитати свідків по обставинам справи ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., вирішити питання про призначення додаткової судово-товарознавчої експертизи з метою визначити дійсну вартість алюмінієвих резервуарів, вивезених ОСОБА_1 із військових частин, пред'явити ОСОБА_1 нове обвинувачення, виконати слідчі дії, пов'язані з закінченням розслідування кримінальної справи), просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до 4-х місяців.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, в судовому засіданні просили залишити подання начальника слідчого відділу без задоволення та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. При цьому, обвинувачений послався на те, що він допомагає слідству у розслідуванні даної справи і в подальшому перешкоджати не буде, має можливість працевлаштуватися, а захисник на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дружину і неповнолітню дитину, раніше хворів на тяжку хворобу.

Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне подання начальника слідчого відділу задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою. При цьому, прокурор як на підстави для задоволення подання, крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 послався також і на те, що обвинувачений був раніше судимий, у зв'язку з даною справою на протязі трьох років переховувався від слідства і суду, проживав в різних містах, не має постійного місця роботи, має закордонний паспорт, в зв'язку з чим може намагатися ухилитися від слідства і суду та, знаходячись на волі, продовжити займатися злочинною діяльністю.

 

2

Вивчивши матеріали кримінальної справи, доводи подання начальника слідчого відділу, заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що в розпорядженні слідчого є встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак особливо тяжкого злочину, вчиненого саме ОСОБА_1, які місться в матеріалах справи.

Як вбачається зі справи, з моменту обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у справі слідчим шляхом відпрацьовані числені запити з приводу отримання документів, що мають істотне значення для справи, надані доручення військовим прокурорам Херсонського, Харківського і Дівпропетровського гарнізонів, проведено допити свідків та призначені екпертизи.

Отже, суд вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст.156 КПК України, росзслідування даної справи неможливо.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 буде намагатися ухилитися від слідства і суду та продовжити займатися злочинною діяльність, про що вказують наступні обставини: тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на протязі трьох років переховувався від слідства і суду, не має постійного місця проживання і місця роботи, має закордонний паспорт, який використовував з липня 2001 року у зв'язку з відсутністю паспорта громадянина України, а тому, беручи до уваги також і те, що стосовно ОСОБА_1 порушена справа про особливо тяжкий злочин, суд не вбачає підстав для заміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на інший, оскільки відсутні підстави вважати що інші (менш суворі) запобіжні заходи, зокрема, підписка про невиїзд, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, та його належну поведінку.

Отже суд, вважає, що у строк, передбачений ч.1 ст.156 КПК України, розслідування даної справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 на більш м'який, на даному етапі провадження у справі не має, а тому строк тримання під вартоюОСОБА_1 у даному конкретному випадку слід продовжити.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 14, 148, 150, 155, п.1 ч.2 ст.156, 158, 165 - 165-3 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

 

Подання начальника слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 Володимира Михайловича - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 який народився 18 червня 1973 року в місті Новомосковськ, Дніпропетровської області, з утриманням в слідчому ізоляторі №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві - до чотирьох місяців.

На постанову може бути подана апеляція, внесене прокурором подання до військового апеляційного суду Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом трьох діб з дня її винесення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація