Справа № 2-2716/2010
Старобешівський районний суд Донецької області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2010 року смт.Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої–судді Сазонової М.Г., при секретарі Гончаровій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача управління Пенсійного фонду України у Старобешівському районі Донецької області про спонукання до перерахунку пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про спонукання до перерахування пенсії, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і одержує пенсію з інвалідності в управлінні ПФУ Старобешівського району Донецької області. 31.10.2006 року став чинним Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-V від 05.10.2006 року, відповідно ст. 54 п. 4 якого пенсія з інвалідності третьої групи не повинна бути нижче за 6 пенсій за віком. На даний час згідно п. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про державний бюджет» мінімальна пенсія за віком відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. У зав’язку з тим, що розмір фактично сплаченої йому пенсії значно нижче, він звернувся до управління ПФУ Старобешівського району Донецької області із заявою на перерахунок, але йому було відмовлено в цьому. Згідно ст. 16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – є обов’язком держави. Згідно ст.22 Конституції, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. За ст. 24 Конституції громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи державного самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України. Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів місцевого самоврядування. Згідно ст. 17 Закону до числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Таким чином, за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, треба брати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений Верховною Радою України, а не постановою КМУ, оскільки КМУ не надано права встановлювати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Просить визнати неправомірним з боку УПФУ Старобешівського району Донецької області відмову в перерахунку пенсії за інвалідністю відповідно ст.ст. 50, 54, 67, 71 Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов’язати УПФУ Старобешівського району Донецької області зробити йому перерахунок пенсії за інвалідністю згідно ст. 54 п. 4 Закону України «Про статус соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи» з 02.06.2010 року, із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян з послідуючим перерахунком її відповідно змінам діючого законодавства, просить справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача з позовом не погодилась, посилаючись на п. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за яким передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з 3-х рівнів: 1) солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України на умовах і в порядку, передбачених цим Законом; 2) накопичувальна загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (не введена); 3) недержавного пенсійного забезпечення. При цьому п. 3 ст. 2 Закону передбачено, що для окремих категорій громадян Законом України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Одним з таких законів є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Відповідно до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 1 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсій визначені статтею 54 зазначеного закону, яка передбачає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Частиною 4 цієї статті встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі – 6 мінімальних пенсій за віком. Ст. 50 Закону передбачає встановлення особам, віднесеним до категорії 1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі інвалідам 3 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частиною третьою цієї статті передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсії, у тому числі відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи, що Закони «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мають рівну юридичну силу, відсутні підстави для застосування норм, зазначених в першому, ігноруючи норми іншого. Статтею 92 Конституції України визначено перелік норм, які встановлюють виключно законами України. Так, виключно законами України встановлюють форми і види пенсійного забезпечення. На розміри пенсій Конституція України такий обов’язок не поширює. З метою реалізації права осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1 від 03.012002 року (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 13.07.2004 року № 894 з 01.09.2004 року). Відповідно до п. 2 постанови розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», провадиться виходячи з розміру 19 гривень 91 коп. Відповідно до ст. 116 Конституції України, КМУ забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, а також здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 117 Конституції України, КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання. Враховуючи конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов КМУ (ст. 117 Конституції України), управлінням пенсійного фонду в Старобешівському районі при визначенні розміру додаткової пенсії позивача було правомірно застосовано вказану вище постанову КМУ. Крім того, постановою Пленуму Верхового Суду України від 15.04.2005 року № 4 в п. 13 надається роз’яснення щодо правомірності застосування п. 2 постанови КМУ від 03.01.2002 року №1 при визначенні підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (визначення розміру підвищення виходячи з розрахункової величини 19,91 гривні). А розміри цих підвищень, як і мінімальні розміри пенсій інвалідів-чорнобильців, визначались виходячи з мінімального розміру пенсії. З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян КМУ прийняв Постанову № 530 від 28.05.2008 року. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень). Позивач є інвалідом 3 групи та отримує пенсію в розмірі 1941 гривні 88 коп.
Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, просить розглянути справу в її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 30.11.2001 року. Відповідно довідки сер. МСЕ № 022285 являється інвалідом третьої групи по захворюванню, пов’язаному з роботами з ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, і одержує пенсію з інвалідності в управлінні ПФУ Старобешівського району Донецької області.
02.07.2010 року ОСОБА_2,. звернулась до ПФУ у Старобешівському районі з заявою про перерахунок пенсі.
Листом управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі № 624/А-10-01-03 від 02.07.2010 року ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього закону.
Частиною 3 ст. 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 Закону України № 1058-4 право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 Закону України № 1058-4 і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р. (із змінами і доповненнями), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаним категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статі 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на місяць згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.
Нормою зазначеної статті Закону визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і спеціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до першої категорії та у зв’язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Частина третя зазначеної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (З наступними змінами та доповненнями).
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року № 107-6, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка стратила працездатність з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 жовтня – 498 гривень…
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VI встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. З 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на осіб які втратили працездатність встановлено у сумі 573 гривні.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» N 2154-VI від 27.04.2010 року , встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривні.
Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже за приписами зазначеного Закону, відповідач повинен був зробити позивачу перерахунок пенсії з 02.06.2010 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсії) у розмірах менших від шести мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають частині 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому необхідно визнати неправомірними дії відповідача у відмові в перерахуванні пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 п. 4, 67 п. 3, 71 Закону, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і зобов’язати відповідача провести йому перерахування пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, 54 п. 4, 67 п. 3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.06.2010 року із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
П озовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок пенсії надалі відповідно змінам діючого законодавства встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. В межах ЦПК України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання УПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про спонукання до перерахунку пенсії задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. ст. 10, 11, 212, 215, 218 ЦПК України, ст..ст.8,16,19,22,24 Конституції України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про визнання незаконною відмови управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області щодо перерахунку пенсії й зобов’язання перерахувати пенсію відповідно до положень ч. 4 ст. 54, статей 50, 67 й 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із наступними перерахуванням у разі збільшення розміру мінімальної пенсії - задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_4 , як інваліду ІІІ групи, у розмірах передбачених статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 , як інваліду ІІІ групи, у розмірах передбачених статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.06.2010 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .
Суддя:
_________________________________________________________________________________________________________________________
Адреса і телефон Старобешівського районного суду Донецької області: 87200,смт.Старобешеве, вул.Поштова, 29, тел. (253)21001