ІМЕНЕМ УКРАЇНИИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНИОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі ОСОБА_1
місто Запоріжжя
15 вересня 2010 року №11-1188
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Яцуна С.Б. - головуючого, Шпоньки В.П., Старовойт І.П.,
за участю прокурора Кметь А.Г. та обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Сушко В.М. на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 9 липня 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
21 червня 2010 року слідчим СВ Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області за згодою Бердянського міжрайонного прокурора винесено постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим - обвинуваченого ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Бердянську і там же проживаючого по АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого.
Постановою суду відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим, а матеріали справи направлені прокурору для організації додаткового судового слідства виходячи з того, що:
наслідками дорожньо-транспортної пригоди 26 квітня 2010 року в місті Бердянську за участю водія ОСОБА_1, який порушив п.п.12.1,12.4,12.9б Правил дорожнього руху, стало не тільки спричинення пасажиру ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а й тілесних ушкоджень іншому пасажиру – ОСОБА_7. Ступінь спричинених їй тілесних ушкоджень не встановлена тоді, як її показаннями у якості потерпілої вона вказувала на отримання при ДТП переломів хребців (а.с.29-30). За даними довідки Бердянської міськлікарні від 26 квітня 2010 року ОСОБА_7 знаходилася в реанімаційному відділенні лікарні з діагнозом «Компресійний перелом 6 і 7 хребців».
В апеляції прокурора стверджується про необґрунтованість рішення суду і відсутність підстав до направлення справи на додаткове розслідування, оскільки ОСОБА_7 не виконує вимоги органу слідства про надання необхідної меддокументації, рентгенснімків і взагалі ухиляється від проходження судово-медичної експертизи. Тому, ставить питання про скасування постанови суду і направлення матеріалів на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляцію, ОСОБА_1 просив закриту справу.
Обговоривши доводи апеляцій , апеляційний суд не вбачає підстав до їх задоволення виходячи з такого.
Згідно з ст.2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Завдання кримінального судочинства органи слідства не виконали, оскільки по справі публічного обвинувачення не прийняли дієвих заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, що вимагають виписи ст.22 КПК України і всупереч вимогам ст.76 КПК України, не призначили додаткову, а при необхідності і повторну експертизу для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Замість виконання зазначених вимог процесуального законодавства слідчий виніс постанову про невизнання ОСОБА_7 потерпілою по справі (а.с.69а).
На 29 листі справи знаходиться заповнений бланк «протокол допроса потерпевшего». Згідно його даним допита ОСОБА_7, яка повідомила про обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 і її наслідки, зокрема отриманні нею тілесні ушкодження.
В цьому бланку протоколу є необумовлені виправлення: замість потерпілого зазначено свідок; закреслено права потерпілого і дописано права свідка. Разом з тим, перед допитом ОСОБА_7 було повідомлено, що вона викликається, як потерпіла по справі №3671010, тоді як номер справи 3651010.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення явно необґрунтованої апеляції про скасування законного і обгрунтованого судового рішення.
Під час додаткового розслідування справи необхідно врахувати, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду, тільки у випадках, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості. Для класифікації злочину за подіями дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 насамперед необхідно встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих, зокрема, ОСОБА_7
На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд ухвалив:
постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 9 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Сушко В.М., - без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Яцун С.Б. Старовойт І.П.