ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

09.08.06                                                                                           Справа  № 13/276

Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:

головуючого-судді                                   Мурської Х.В.

суддів                                                         Давид Л.Л.

                                                                   Слуки М.Г.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, без номера та дати

на рішення  Господарського суду  Івано-Франківської області  від  21.04.2006 року

у справі      №  13/276   (суддя  Шкіндер П.А.)

за первісним позовом  відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМу, смт. Лисець

до відповідача  Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 484 грн. 70 коп. боргу за недовраховану електроенергію

та за зустрічним позовом приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до ВАТ «Прикарпаттяобленерго»в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМу, смт. Лисець

про стягнення 35 000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди

За участю представників сторін

від Позивача за зустрічним позовом : ОСОБА_1.- СПД, ОСОБА_4 -представник;

від Відповідача: ОСОБА_5-представник.

           Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Заяв про відвід колегії суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 року апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2006 року у справі № 13/276 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді -Мурської Х.В., суддів -Давид Л.Л. та Слуки М.Г. з підстав, викладених у ньому.

26 липня 2006 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11 год. 20 хв. 09.08.2006 року.

9 серпня 2006 року судове засідання оголошено продовженим.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2006 року у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМу про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1   484 грн. 70 коп. боргу за недовраховану електроенергію -відмовлено. У задоволенні зустрічного позову приватного підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМу 35 000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди -відмовлено. В частині задоволення  решти позовних вимог, а саме: визнання неправомірними дій відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМу щодо перешкоджання та припинення підприємницької діяльності, а також щодо визнання акту НОМЕР_1 недійсним -позов залишено без розгляду.

          Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що позивачем по первісному позову не доведено належним чином підставність заявлених позовних вимог щодо споживання електричної енергії з боку відповідача на позадоговірній основі, оскільки в матеріалах справи наявний договір НОМЕР_2 про постачання електричної енергії, укладений сторонами  01.12.2004 року. Що стосується зустрічних позовних вимог, то підприємцем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту відключення пилорами від електропостачання, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

          Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - підприємець ОСОБА1., не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, в решті рішення залишити без змін.

          Свої доводи скаржник мотивує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зокрема, покликається на ту обставину, що у відповідності до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України, суд зобов'язує особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Так, згідно укладеного контракту з німецькою фірмою ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_3 року на термінове постачання матеріалів з деревини для укріплення берегів річок, останньою здійснено 50% передоплати в сумі 35 772 грн. 00 коп. Отримані кошти використані для закупівлі сировини, однак у зв'язку з неправомірними діями відповідача контракт не було виконано, чим завдано підприємцю ОСОБА_1. матеріальних збитків у формі неотриманого прибутку на суму 35 000 грн. 00 коп. Крім того, у відповідності до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок її порушених прав, а тому місцевим господарським судом неправомірно відмовлено і у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

          В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду від 21.04.2006 року у справі № 13/276 скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким зустрічний позов задоволити повністю, в решті рішення залишити без змін.

           Відповідач за зустрічним позовом у запереченні на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

          В даному судовому засіданні скаржником заявлено усне клопотання щодо допиту свідка. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, порадившись на місці, вирішила у задоволенні даного клопотання відмовити, виходячи з наступного. У відповідності до вимог ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

          Оскільки особа, яку скаржник представив суду у якості свідка не перебуває зі скаржником у трудових відносинах, тобто не є його найманим працівником, а являється мешканцем  АДРЕСА_1, то свідчення даної особи не можуть бути прийняті судом до уваги, як це передбачено ст. 30 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суд у дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області слід залишити без змін, виходячи з наступного.

8 червня 2005 року представниками Лисецького району електричних мереж ВАТ «Прикарпаттяобленерго»проведено обстеження електропостачання столярного цеху, що знаходиться в АДРЕСА_1.

В ході перевірки приміщення було виявлено споживання електроенергії без укладення договору, про що представниками Лисецького району електричних мереж ВАТ «Прикарпаттяобленерго»складено Акт НОМЕР_1 про порушення Правил користування електричною енергією, а саме виявлено порушення п. 7.30 «Правил КЕЕ». Як вбачається з матеріалів даного акту, такий складено у присутності робітника столярного цеху громадянина ОСОБА_2, з пояснень якого стало відомо, що столярний цех належить приватному підприємцю ОСОБА_1.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що приміщення столярного цеху, де виявлено порушення Правил користування електричною енергією, згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно НОМЕР_4, належить ОСОБА_3. Крім того, в матеріалах справи наявний договір НОМЕР_2 про постачання електричної енергії, укладений ВАТ «Прикарпаїтяобленерго»в особі начальника Лисецького району електричних мереж (Постачальник) та ПП ОСОБА_1. (Споживач) 01.12.2004 року, а тому висновки, викладені в даному Акті є такими, що суперечать дійсним обставинам.

Що стосується відмови у задоволенні зустрічного позову, то і в цій частині місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Скаржник покликається на ту обставину, що у відповідності до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Однак, покликання скаржника на ст. 1192 ЦК України є безпідставними, оскільки норми даної статті передбачають відшкодування шкоди, завданої майну потерпілому. Мова не йде про відшкодування шкоди у зв'язку з неориманням прибутку, а про відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілого у вигляді збитків, коли відшкодування майна внатурі неможливе.

Як вбачається з доводів скаржника, викладених у зустрічній позовній заяві, 30.09.2005 року працівниками Лисецького району електричних мереж ВАТ «Прикарпаттяобленерго» без попередження, самовільно відключено позивачу постачання електричної енергії до пилорами, що знаходиться в АДРЕСА_2  з опломбуванням рубильника, який знаходиться у центральному трансформаторі, прикріпивши на місці опломбування білу паперову смужку з печаткою товариства та з написом «відключено за борги». Покликання скаржника на дану обставину є голослівними, оскільки не підтверджені документально. Щодо твердження апелянта про те, що доказом відключення електроенергії є заява позивача НОМЕР_5 про припинення електроенергії, скерована на адресу Лисецького РЕМу 14.10.2005 року, то дана заява не може слугувати доказом факту відключення постачання електроенергії саме працівниками Лисецького району електричних мереж ВАТ «Прикарпаттяобленерго», оскільки з листа - відповіді останнього вбачається, що перевіркою по місцю виклику, а саме за адресою: АДРЕСА_2, 17.10.2005 року встановлено, що на опорі НОМЕР6, де виконано відгалуження до пилорами напруга є, відключень даного об'єкта Лисенький РЕМ не проводив.

У відповідності до вимог ст. ст. 32-33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не подано  належних та допустимих доказів, які б підтверджували сам факт припинення постачання електроенергії і те, що припинення електропостачання сталося саме з вини відповідача.

Крім цього, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., оскільки, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:  спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

У відповідності до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;  2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;  3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;  4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинно бути викладено: зміст позовних вимог, тобто, в чому саме полягає моральна шкода, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували той факт, що внаслідок  неправомірних дій чи бездіяльності відповідача за зустрічним позовом, підірвано ділову репутацію позивача, що у відповідності до вимог ст. 23 ЦК України слугувало б підставою для відшкодування моральної шкоди. Крім того, в матеріалах справи відсутній контракт про співпрацю позивача з іноземною організацією, на який покликається скаржник, а також відсутні докази, які б свідчили про розірвання даного контракту зі сторони іноземної фірми, чи про невиконання (неналежне виконання) умов контракту позивачем у зв'язку з припиненням електропостачання відповідачем.

Що стосується покликань скаржника на ту обставину, що місцевим господарським судом неправомірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат, оскільки підставою для відшкодування послуг адвоката є докази оплати таких, то у відповідності до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що позивачу в задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати за послуги адвоката покладаються на позивача і за рахунок другої сторони не відшкодовуються.

Крім того, слід зазначити, що висновки місцевого господарського суду про залишення решти позовних вимог без задоволення є правомірними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що розгляд такої неодноразово відкладався у зв'язку з викликом в судове засідання  громадян ОСОБА3 та ОСОБА_2. для дачі пояснень з метою об'єктивного вирішення справи, позивача по зустрічному позову суд зобов'язував подати докази перебування громадянина ОСОБА_2. у трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_1.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду , якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Позивачем по зустрічному позову вимоги ухвал суду в частині подання витребуваних доказів -не виконані, а тому місцевий господарський суд правомірно залишив зустрічний позов без розгляду в частині визнання недійсним Акту НОМЕР_1.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи скаржника документально необґрунтовані, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду, оскаржуване рішення суду -без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги віднести на рахунок скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2006 року у                               справі № 13/276 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 -без задоволення.

2.          Постанова набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена в                               касаційному порядку.

3.          Матеріали справи № 13/276 повернути  Господарському суду Івано-Франківської                               області.

               Головуючий суддя          Мурська Х.В.

                 Суддя          Давид Л.Л.

                Суддя                                                                                          Слука М.Г.