Справа №2-2296/2010року

Р І Ш Е Н Н Я

                                        І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

16 липня  2010 року Святошинський районний суд м.Києва

в складі: головуючого – судді                                              Борисюк Л.П.

при секретарі                                                                          Гук Є.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до   Управління праці та соціального захисту населення Святошинської району м.Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов»язання дій протиправними та зобов»язання перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач  в травні 2010 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив постановити рішення, яким, визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати відповідачів провести перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007, 2008, 2009 роки в сумі 7727,50 грн. з урахуванням проведених виплат; зобов»язати відповідачів призначити (встановити) йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи  2 категорії, щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути з відповідачів судові витрати.  

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2категорії, а тому  має право на щорічну допомогу на оздоровлення, передбаченої ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки відповідач  відмовив у задоволенні його заяви про здійснення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, а тому керуючись ст. ст. 48-67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування», ст.ст. 1, 3, 6, 8, 9, 17, 19, 21, 22, 24,  55, 56, 113, 152  Конституції України, ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, ст.ст. 11, 14, 16, 268, 1173, 1174, 1175 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» просив позов задовольнити.

В судовому засіданні  позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідачів  в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в попередньому судовому засіданні заперечували проти позивних вимог. Крім того подали письмові заперечення в яких просять  позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

19.03.2010 року позивач  посилаючись на те, що отримує щорічну допомогу на оздоровлення за шкоду заподіяну здоров’ю, у меншому розмірі ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві з метою здійснення перерахунку та виплати недоотриманої йому грошові суми на оздоровлення за 2007 - 2009 роки.

Як вбачається з листа № 2666-39/07 від 24.03.2010 року Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві відмовило в задоволенні звернення позивача та  зазначило, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення розраховано відповідно до норм чинного законодавства, зокрема відповідно до  постанов Кабінету Міністрів України  та  Закону України „Про державний бюджет” (а.с. 13).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому на нього повністю розповсюджуються норми, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 2 група інвалідності встановлена з 05.07.2010року довічно.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини 1 ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.  

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.  

Посилання відповідачів в письмових поясненнях на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до якої позивачу виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120 грн. є неправомірними, оскільки у випадку виникнення колізії між нормами підзаконного нормативного акту та нормами закону застосуванню підлягають положення останнього, в даному випадку відповідачі повинні були  керуватися  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» дію ст. 48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено.  

Законом України «Про державний бюджет на 2008рік» було внесено зміни до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року   №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008року № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 28 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року, яким внесено зміни до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Згідно з положеннями ч.4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності  правового акта  закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України,   суд застосовує  акт законодавства, який має вищу юридичну силу. У зв’язку з цим при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачеві підлягають застосуванню саме ст.  48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова  Кабінету Міністрів України від 12.07.2005року № 562, на яку посилаються відповідачі в своїх запереченнях  і яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.      

Згідно ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009року»  розмір мінімальної заробітної плати  значно перевищує розмір виплати відповідачами щорічної допомоги на оздоровлення, а тому виплата позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 120 грн. не відповідає чинному законодавству.      

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових  осіб.  

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідачі не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своїх дій.

На момент звернення позивача до суду, перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення  відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачами не здійснено.

При цьому не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виплати недоплаченої допомоги у конкретних сумах, оскільки суд не є органом, який має повноваження щодо нарахування та встановлення розміру даної допомоги.

Вимога позивача зобов’язати відповідачів призначити йому відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   задоволенню не підлягає як безпідставна, оскільки право позивача на дані виплати встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.ст.1, 3 ЦПК України судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.  

  Відповідно до ст.88 ЦПК України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до задоволених вимог у розмірі 37,00 грн.

Перевіривши правильність застосування норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку про те, що відповідачами здійснено нарахування щорічної допомоги на оздоровлення всупереч вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 19, 22, 46, 64 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008, ст.ст. 16, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 57 – 60, 79, 81, 84, 88, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

                                                           В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги  задовольнити частково.

 Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської району м.Києва, провести перерахунок, а  Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  виплату    ОСОБА_1 щорічну одноразову  допомогу на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат відповідно  до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007, 2008 т а2009 роки, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь позивача витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 37,00 грн. з Державного  бюджету України.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва,  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

                  С у д д я:

Тв-24

№2-2301/10 від 06.07.2010 року Управління праці та соціального захисту населення в Святошинському районі м.Києва

03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14-б

Святошинський районний суд м.Києва направляє  копію рішення від 06.07.2010 року до відома.

Додаток: копія рішення від 06.07.2010 року.

Суддя Святошинського

районного суду м.Києва                         В.А.Твердохліб

Помічник судді

Тв-24

№2-2301/10 від 06.07.2010 року Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

03065, м. Київ, вул. Комарова, 7

Святошинський районний суд м.Києва направляє  копію рішення від 06.07.2010 року до відома.

Додаток: копія рішення від 06.07.2010 року.

Суддя Святошинського

районного суду м.Києва                         В.А.Твердохліб

Помічник судді

Тв-24

№2-2301/10 від 06.07.2010 року Управління праці та соціального захисту населення в Святошинському районі м.Києва

03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14-б

Святошинський районний суд м.Києва направляє  копію рішення від 06.07.2010 року до відома.

Додаток: копія рішення від 06.07.2010 року.

Суддя Святошинського

районного суду м.Києва                         В.А.Твердохліб

Помічник судді

Тв-24

№2-2301/10 від 06.07.2010 року Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

03065, м. Київ, вул. Комарова, 7

Святошинський районний суд м.Києва направляє  копію рішення від 06.07.2010 року до відома.

Додаток: копія рішення від 06.07.2010 року.

Суддя Святошинського

районного суду м.Києва                         В.А.Твердохліб

Помічник судді