Апеляційний суд Кіровоградської області
________________________________________________________________________________
Справа № 22- 7262 2010 року Головуючий у першій інстанції Чохонелідзе Л.М.
Категорія 27 Доповідач Чорнобривець О.С.
Рішення
Іменем України
14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Белінської І.М.
Гайсюка О.В.
суддів - Чорнобривець О.С.
при секретареві Ткач І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05липня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” до ОСОБА_3 стягнення заборгованості за кредитним договором, і
встановила:
У вересні 2009року публічне акціонерне товариство комерційного банку „ПриватБанк” /далі „ПриватБанк”/ звернулося в суд із зазначеним позовом, вказуючи про те, що 17.08.2006року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту, відповідно до умов якого банк надав йому кредитні кошти в сумі 2598,69грн., зі сплатою відсотків 25,08 на рік, дата повернення кредиту 17.02.2008року . Відповідачем зобов’язання не виконуються, станом на 15.06.2009року заборгованість склала 10639,12грн., яка складається з заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов’язань, штрафу.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05липня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову. Зазначає, зокрема, про те, що ОСОБА_3 договір кредиту не укладався, у договорі зазначено не його прізвище, а паспорт та ідентифікаційний код в нього були вкрадені 15.08.2006року. Суд ухвалив рішення без урахування цих обставин, тому воно є незаконним.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст..14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного судочинства.
Відповідно до ст..1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях (ст.60ЦПК України). Відповідно до положень наведених норм та на підставі наявних у матеріалах справи документів, правильним є висновок суду що сторони знаходяться в договірних відносинах, визначених укладеним договором кредиту і врегульовані положеннями ст. 1054 ЦК України.
Умовами укладеного сторонами договору кредиту відповідача зобов’язано повернути отриманий кредит частинами у встановлені строки (з розстрочкою) зі сплатою процентів за користування кредитом. У разі прострочення платежу нараховується пеня.
Обумовлений сторонами строк дії договору закінчився, зобов’язання не виконані.
Доводи відповідача щодо неотримання ним кредиту, втрати паспорта є недоведеними. Так, заява позичальника про надання кредиту дійсно має помилку у прізвищі позичальника, де у друкованому тексті заяви прізвище зазначено Асимов, проте інші персональні данні відповідають даним паспорта позичальника, виданого на ім’я ОСОБА_3, крім того, у графі „позичальник” підпис виконано власноруч і зазначено прізвище Асилов, тобто є правильним.
З матеріалів справи також убачається, що відповідач ОСОБА_3 на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду від 16 вересня 2006року визнаний обмежено дієздатним з підстав, передбачених ч.2ст.36 ЦК України, рішенням цього ж суду від 4 січня 2010року його піклувальником призначено ОСОБА_4, мати відповідача.
З наведеного убачається, що на час укладення договору обсяг цивільної дієздатності відповідача обмежений не був, тобто він був здатний своїми діями набувати цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов’язки. Укладений правочин не оскаржено. Доказів на підтвердження заперечень відповідачем не надано.
За таких обставин та відповідно до ч.5 ст.37 ЦК України, відповідач самостійно відповідає за порушення зобов’язань, та за шкоду, що завдана іншій особі, тому висновок суду про стягнення боргу за кредитним договором є правильним.
Разом з тим, з урахуванням положень ч.3 ст.551 ЦК України і виходячи з того, що заборгованість по кредиту значно перевищує суму отриманої позики, а саме, станом на 15.06.2009року склала 10639,12грн., з яких борг по кредиту та процентам за користування кредитом становитиме 6882грн., неустойка за несвоєчасність виконання зобов’язань-3855грн., колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру нарахованої неустойки до 1000грн.
Таким чином вимоги позову підлягають частковому задоволенню, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 7882грн. Рішення в цій частині підлягає зміні відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, п.1 ч.1 ст.309 , 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів ,
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 липня 2010 року змінити в частині визначеної до стягнення суми боргу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” заборгованість по кредиту в сумі 7882грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: